перескочити

ВИПЕРЕДЖА́ТИ (досягти кращих результатів у чому-небудь, чогось більшого порівняно з ким-, чим-небудь), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ПЕРЕРОСТА́ТИ рідше, ОБСКА́КУВАТИ розм., ПЕРЕСКА́КУВАТИ розм. рідше. — Док.: ви́передити, обігна́ти, перегна́ти, перерости́, обскака́ти, переско́чити. — Вирубка лісу.. на Україні давно вже випереджає розміри його приросту (М. Чабанівський); Завжди ученики випереджують свого учителя, бо не стоїть життя на місці (О. Вишня); — Це, брат, діло таке: заспокоївся трохи і вже не передовий, а там, дивись, прогавив — і вже сусіди обігнали (С. Журахович); — Колись, може, станеш таким, що й нас.. в усіх науках переженеш (О. Гончар); Трудитись так, щоб всіх перерости! (П. Тичина); — То ж норму можна дати, раз дав її оцей юнак, раз всіх нас обскакав новак (П. Дорошко); — Ти тільки подумай, Петре, — спинив він серед вулиці Кобзаря.., через рік-два перескочимо довоєнні врожаї (С. Журахович).

ПЕРЕВЕ́РШУВАТИ (виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь), ПЕРЕВАЖА́ТИ (ПЕРЕВА́ЖУВАТИ), ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ, ПЕРЕХО́ДИТИ, ПЕРЕСКА́КУВАТИ розм., ПЕРЕПЛЬО́ВУВАТИ розм., ПЕРЕВЕРША́ТИ діал., ПОВЕРША́ТИ (ПОВЕ́РШУВАТИ) діал., ПЕРЕВИЩА́ТИ діал.; ПЕРЕКРИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ПОБИВА́ТИ розм. (перев. у роботі, якійсь справі тощо); ПЕРЕСИ́ЛЮВАТИ (силоювияву). — Док.: переве́ршити, перева́жити, переви́щити, перейти́, переско́чити, перескака́ти, переплю́нути, поверши́ти, перекри́ти, покри́ти, поби́ти, переси́лити. Інколи здавалося, що учениця перевершує свого учителя (Я. Качура); (Командор:) Вам треба пишнотою всіх дам переважати (Леся Українка); Він безмірно перевищив Пету своєю відвагою (І. Франко); Багато чула Маруся про сю Гаджіну, про її буйну цілющу ростинність.., але те, що побачила тепер, переходило всі оповідання (Г. Хоткевич); У Галичі хороше, і Володимир город красивий, а Новгород обох перескочив (А. Хижняк); — Ти навіть щедрінського градоправителя переплюнув: той упразднив був науки, а ти хочеш навіть саму основу життя — любов! (А. Головко); Надимався (пастух) в пісенній тузі, сильним голосом повершав усіх співців (К. Гордієнко); Сахар губ твоїх перевищає і єгиптську сахарну тростину (А. Кримський); (Іван:) Що я чую! Панько перекриває Журавля в дотепах (І. Микитенко); Отець Кралевич, забравши голос, покривав усіх своєю вимовністю, дивував ерудицією (Г. Хоткевич); Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк, він усіх побивав, над усім верховодив (Панас Мирний); Одне бажаннє пересилювало всі інші: коли б швидше дохопитись спокійного, безпечного, теплого кутика! (І. Франко).

ПЕРЕНЕСТИ́СЯ (швидко подолати якусь відстань, перешкоду тощо), ПЕРЕСКО́ЧИТИ, ПЕРЕСКАКНУ́ТИ, ПЕРЕМЧА́ТИСЯ, ПЕРЕМЧА́ТИ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ, ПЕРЕЛЕТІ́ТИ розм., ПЕРЕМАХНУ́ТИ розм., ПЕРЕМАЙНУ́ТИ розм., ПЕРЕШУГНУ́ТИ розм., ПЕРЕЛИ́НУТИ поет. — Недок.: перено́ситися, переска́кувати, переліта́ти, перема́хувати. На далекому плесі кахкала дика качка, зашелестіла в оситнягу, збила крилом воду й перенеслась над огнем, неначе грудка чорної ріллі (І. Нечуй-Левицький); — Пружні луки зроду в них не слабли.., і самі вони, мов ті вовки, перескочуть простір неосяжний, подолають далеч степову (Н. Забіла); Миттю перемчала (Татьяна) Куртини, мостики, лужок, Алею липову, лісок (переклад М. Рильського); Бану переметнув через вигін навпростець (М. Чабанівський); В півтемряві бачимо, як падає на порозі вартовий і Гречаний, переметнувшись через нього, кидається до дверей камери (О. Гончар); Човен помчав прудко, мов чайка морська; перелетів затоку (Леся Українка); Влітку та долина пересихала і в дні косовиці через неї легко було перемахнути не те що возом, а навіть вантажною машиною (Ю. Збанацький); За думками незчулася Наталка, як перемайнула через усе село (І. Цюпа); (Маруся:) Через зелений ліс ясним соколом перелинемо (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. перебира́тися, 1. перестрибну́ти.

ПЕРЕСТРИБНУ́ТИ через що, що і без додатка (стрибком опинитися на другому боці чогось), ПЕРЕСКО́ЧИТИ, ПЕРЕПЛИГНУ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИСЯ, ПЕРЕМАХНУ́ТИ розм., ПЕРЕМАЙНУ́ТИ розм., ПЕРЕШУГНУ́ТИ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ розм., ПЕРЕСАДИ́ТИ діал.; ПЕРЕКИ́НУТИСЯ (через вертикально розташовану перепону). — Недок.: перестри́бувати, переска́кувати, перепли́гувати, перехо́плюватися, перема́хувати, переса́джувати, перекида́тися. Річка до того звузилася і пересохла, що через неї можна перестрибнути (М. Чабанівський); Дунай-річка невеличка, схочу перескочу (П. Чубинський); Казанцев.. пересадив Олесю через тин і переплигнув сам (І. Нечуй-Левицький); Сірник одним духом перехопився через пліт на садки (П. Панч); Мов дика звірюка, перемахнув одним скоком Олекса через паркан і вскочив у двір (Г. Хоткевич); Христич, мов хлопчак, перемайнув через борт (Є. Куртяк); Омелян перешугнув зненацька через ковані штахети й зірвав у господаревім саду тую розу (О. Ільченко); Переметнув (Яресько) конем через рів з дерезою, проскочив одне подвір'я, друге (О. Гончар); В півтемряві бачимо, як падав на порозі вартовий і Гречаний, переметнувшись через нього, кидається до дверей камери, визволяти товаришів (О. Гончар); У скаканні перевищив усіх молодий Прокіп Бабинський, який пересадив одним скоком троє коней, уставлених підряд (Юліан Опільський); Поки там один скочив, перекинувся, мов собака, через паркан і побіг шукати Нути, я напомацки поліз до ями (І. Франко). — Пор. 1. перебира́тися, 1. перенести́ся.

ПЕРЕСТРИ́БУВАТИ (порушуючи послідовність, швидко переходити від одного до іншого — у думках, розмові тощо), ПЕРЕСКА́КУВАТИ, ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕКИДА́ТИСЯ, ПЕРЕПЛИ́ГУВАТИ розм., ПЕРЕМА́ХУВАТИ розм. — Док.: перестрибну́ти, переско́чити, перехопи́тися, перекинутися, переплигнути, перемахнути. Говорить (Крихточка), перестрибуючи з думки на думку, з предмета на предмет (Я. Баш); (Захарко:) Якась чудна у тебе сьогодня балачка: з одного на друге перескакуєш (М. Кропивницький); Постійне клекотіння сміху, несподівані виплески його примушують дівчину перехоплюватися з легкого на серйозне, з веселого на сумне (І. Волошин); Думки Крутоярові перекинулися на цех, на роботу (В. Собко); Коли вже все автобіографічне було переказане, почали (в'язні) розповідати казки. З казок переплигнули непомітно на переказ художніх творів (Ю. Збанацький); — Починаю хрестити дитину.. вже близько кінець. Я перемахнув для поважності на молебінь, давай вичитувати один, потім другий (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. переключа́тися.

ПЕРЕХО́ДИТИ (через кількісну, перев. вікову, межу), ПЕРЕСТУПА́ТИ, ПЕРЕВА́ЛЮВАТИ розм., ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) розм., ПЕРЕСКА́КУВАТИ розм. — Док.: перейти́, переступи́ти, перевали́ти, перетягти́ (перетягну́ти), переско́чити. Хоч їй вже перейшло за п'ятдесят, але в цю хвилину їй можна було дати щонайбільше сорок п'ять років (І. Сенченко); Уже.. за північ перейшло (І. Цюпа); Олена Петрівна Дзоз переступила сороковий рік свого життя (Н. Рибак); Артем Сидорович ішов міцним кроком, хоч давно вже перевалило йому за п'ятдесят (О. Копиленко); — Дотягне (дід) до ста років.. — А може, ще й за сто перетягне (І. Нечуй-Левицький); (Скубко:) Уже законний строк перескочила (Одарка) (М. Кропивницький).