перехитувати

ПЕРЕСМИ́КУВАТИ (ПЕРЕСМИКА́ТИ) (робити різкий, часто судорожний рух тілом, обличчям і т. ін.; викликати різкий рух тіла, обличчя тощо), СІ́ПАТИ, СМИ́КАТИ, ТІ́ПАТИ (викликати здригання); ПЕРЕХИ́ТУВАТИ діал. (перев. від болю, сильного почуття). — Док.: пересмикну́ти, сіпну́ти, сіпону́ти підсил. смикну́ти, смикону́ти розм. підсил. тіпну́ти, тіпону́ти підсил. перехитну́ти. Його обличчя пересмикував гнів (Я. Гримайло); Підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка (Панас Мирний); — Ти чого шиєю смикаєш? Зроду в тебе так чи, може, від якої хвороби? (Григорій Тютюнник); Нестримне ридання тіпає її тіло (В. Козаченко); Біль аж перехитував ним і раз по раз шарпав серце (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перехитувати — перехи́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перехитувати — див. хитати Словник синонімів Вусика
  3. перехитувати — -ую, -уєш, недок., перех. і чим. 1》 розм.Нахиляти що-небудь. 2》 діал. Змушувати здригатися від болю або якого-небудь сильного почуття. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перехитувати — ПЕРЕХИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., що і чим. 1. розм. Нахиляти що-небудь. Ой у полі дві тополі – одна другу перехитує (П. Чубинський); Не кулі підтинають стебло, а перехитує ним перепел, співаючи в радості (М. Стельмах). 2. діал. Словник української мови у 20 томах
  5. перехитувати — ПЕРЕХИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і чим. 1. розм. Нахиляти що-небудь. Ой у полі дві тополі — одна другу перехитує (Чуб., V, І874, 379); Не кулі підтинають стебло, а перехитує ним перепел, співаючи в радості (Стельмах, II, 1962, 173). 2. діал. Словник української мови в 11 томах
  6. перехитувати — Перехи́тувати, -тую, -єш гл. Перекачивать, шатая наклонять. Ой у полі дві тополі, одна одну перехитує. Мил. 117. Словник української мови Грінченка