перечислювати

ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (називати по черзі), ПЕРЕЛІ́ЧУВАТИ, ПЕРЕЧИ́СЛЮВАТИ розм., ВИЧИ́СЛЮВАТИ діал. — Док.: перерахува́ти, перелічи́ти, перечи́слити, ви́числити. Старшина перерахував всі привілеї й милості, які обіцяє цариця кожному, хто згодиться служити в цьому війську (С. Добровольський); Тільки й мови було в їх, що перелічували гостей паничів і панночок, котрі мали понаїжджати на весілля (І. Нечуй-Левицький); Ми не маємо змоги перечислити тут усі Ваші заслуги для рідного краю (М. Коцюбинський); Усіх тут вичислювать я не берусь (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перечислювати — перечи́слювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. перечислювати — -юю, -юєш, недок., перечислити, -лю, -лиш, док., перех., розм. Те саме, що перелічувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перечислювати — ПЕРЕЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що, розм. Те саме, що перелі́чувати. Ми не маємо змоги перечислити тут усі Ваші заслуги для рідного краю (М. Словник української мови у 20 томах
  4. перечислювати — ПЕРЕЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Те саме, що перелі́чувати. Ми не маємо змоги перечислити тут усі Ваші заслуги для рідного краю (Коцюб. Словник української мови в 11 томах