перешіптувати
ШЕПТА́ТИ (говорити, вимовляти щось дуже тихо), НАШІ́ПТУВАТИ, ШЕПОТА́ТИ (ШЕПОТІ́ТИ), ПРИШІ́ПТУВАТИ, ВИШІ́ПТУВАТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШАВКОТІ́ТИ розм., ШЕЛЕСТІ́ТИ розм., ПЕРЕШІ́ПТУВАТИ діал. — Док.: шепну́ти, прошепта́ти, нашепта́ти, шепотну́ти, прошепота́ти (прошепоті́ти), ви́шептати, прошамоті́ти, шеле́снути, прошелесті́ти. То всі кричать, то шепчуть тихо (І. Котляревський); Він мені почав нашіптувати, що ніби пролазив учора на самий берег Дніпра (Л. Смілянський); Розгладжує мати папірець рукою, а сама дивиться на свічечку і щось шепоче (І. Багряний); Баби перелякались на смерть і тільки хрестились та нишком шепотіли молитву (І. Нечуй-Левицький); Семениха щиро зітхала й пришіптувала: — Гріхи, гріхи! (Лесь Мартович); — Що це? — ледь вишіптує Юрко з перестраху (П. Козланюк); Мати намагалася звестися на лікоть. Вона опиралася на лаву і щось шамотіла (П. Панч); — Сідай, Іване. Сідайте, дочки, — ледве шелестіли старі Демидові вуста (О. Довженко); Перешіптувала (ворожка) якісь незрозумілі слова (О. Кобилянська).
Значення в інших словниках
- перешіптувати — переші́птувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- перешіптувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. Шептати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перешіптувати — ПЕРЕШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., що, діал. Шептати. Ворожка числила щось межи картами та числила, перешіптувала якісь незрозумілі слова (О. Кобилянська); Ще й ще сидів Ярослав над озерцем, перешіптуючи слова з священних книг (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
- перешіптувати — ПЕРЕШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., діал. Шептати. Ворожка числила щось межи картами та числила, перешіптувала якісь незрозумілі слова (Коб., II, 1956, 33); Ще й ще сидів Ярослав над озерцем, перешіптуючи слова з священних книг (Загреб., Диво, 1968, 221). Словник української мови в 11 томах