перещіпнути

ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ що, в чому (припиняти на мить дихання, мову, викликавши болісне відчуття в горлі), ПЕРЕЙМА́ТИ, ПЕРЕТИНА́ТИ, ЗДА́ВЛЮВАТИ, СТИСКА́ТИ (СТИ́СКУВАТИ), ЗДУ́ШУВАТИ, ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) (із сл. горло); ПЕРЕЩІ́ПУВАТИ діал. (мову). — Док.: перехопи́ти, перейня́ти, перетя́ти (перетну́ти), здави́ти, сти́снути, здуши́ти, перетягти́ (перетягну́ти), перещіпну́ти. Холод перехоплював дух (В. Собко); Стецько й справді мов умирав; дух йому перехопило, горло стиснуло (Б. Грінченко); Валерій так розганявся по льоду, що переймало подих (О. Ільченко); Ольга прикро спинилась і швидко, перетинаючи подих, проказала: — Нічого! Не кажи нічого і не йди (О. Копиленко); Горло здавлює так, що дух забива, ось-ось задихнеться (Григорій Тютюнник); Дьяконов чує, як схлипує в нього за спиною старий корніловець Млашевський.. Дьяконову теж до нестерпності здушує в горлі (О. Гончар); Його горло перетягло кліщами, і він ледве прошепотів: — Гюлле (О. Досвітній); Мовкну. Не можу. Спазма перещіпнула голос (М. Коцюбинський).