1. Словник синонімів української мови

перчиця

ПЕ́РЕЦЬ (овочева рослина, її плоди); ПА́ПРИКА (солодкий сорт цієї рослини); ПЕРЧИ́ЦЯ розм. (стручковий). Біля сільнички лежали головки часнику, стручки перцю і молода цибуля (М. Зарудний); Мав (Онуфрій) грядку паприки, якої, як хвалився, навіть сам двірник не мав у своїм городі (О. Кобилянська); Сіла я за стіл, а вона становить цілу миску вареної стрючкуватої жовтої перчиці (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перчиця — перчи́ця іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. перчиця — -і, ж., розм. Стручковий перець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перчиця — ПЕРЧИ́ЦЯ, і, ж., розм. Стручковий перець. В горілці плавав червоний стручок перчиці, неначе тільки що вирваний на городі (І. Нечуй-Левицький); * У порівн. Червоне, як перчиця, обличчя мош-Костакове з задоволення ще червонішало, коли він поглядав на ту благодать (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. перчиця — ПЕРЧИ́ЦЯ, і, ж., розм. Стручковий перець. В горілці плавав червоний стручок перчиці, неначе тільки що вирваний на городі (Н.-Лев., II, 1956, 280); *У порівн. Червоне, як перчиця, обличчя мош-Костакове з задоволення ще червонішало, коли він поглядав на ту благодать (Коцюб., І, 1955, 246). Словник української мови в 11 томах