пестощі

ЛА́СКА (вияв любові), НІ́ЖНІСТЬ, ПЕ́СТОЩІ, ПЕ́СТУВАННЯ, ГОЛУ́БЛЕННЯ, МИЛУВА́ННЯ нар.-поет., ПЕ́ЩЕННЯ рідше, МИ́ЛОЩІ рідко. Не закривала йому на ніч очей материна ласка, не будили ранком її пестощі (Панас Мирний); Марися немало здивувалася тої ніжності, бо баба була дуже строга і ніколи не цілувала нікого (І. Франко); Від чого більш жаль візьме? Чи від батькових скубок, або хоч і пужки, чи від материного голублення (Г. Квітка-Основ'яненко); Так росла Докія: без милування, без жалування, без ляльок, без дитячих іграшок (Б. Грінченко); Ні любощам, ні милощам Не йме (серце) віри, не йме віри (П. Куліш).

ЛЮ́БОЩІ мн. (прояви ніжності, кохання), ПЕ́СТОЩІ мн., МИЛУВА́ННЯ фольк., розм., ЖА́ЛУВАННЯ розм. Село вгамувалося, поснуло, молоді серця впивалися піснею, любощами, волею... (К. Гордієнко); Здавалося, так і створена вона (Любов Григорівна) тільки для пестощів та прогулянок (І. Ле); Місяцю-молодче! .. Не дай свій вік здівувати та милування не зазнати, приверни його, Юрка, до мене ... (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пестощі — пе́стощі множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. пестощі — Пестування, пещення, пестіння; ЛЮБОЩІ. Словник синонімів Караванського
  3. пестощі — -ів, мн. Ласкаві, ніжні дотики, поцілунки і т. ін. як вияв любові, прихильності до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пестощі — Пе́стощі, -щів, -щам, -щами Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пестощі — ПЕ́СТОЩІ, ів, мн. Ласкаві, ніжні дотики, поцілунки і т. ін. як вияв любові, прихильності до кого-небудь. Вона чула, що син не любить її, не терпить її пестощів (І. Словник української мови у 20 томах
  6. пестощі — ПЕ́СТОЩІ, ів, мн. Ласкаві, ніжні дотики, поцілунки і т. ін. як вияв любові, прихильності до кого-небудь. Вона чула, що син не любить її, не терпить її пестощів (Фр. Словник української мови в 11 томах