пильщик
ПИЛЯ́Р (робітник), ПИ́ЛЬЩИК, ТРАЧ діал. Надія вже помітила, що обидва пилярі працювали надто мляво (Я. Баш); Теслярі уже тешуть колоди, пильщики пиляють дошки! (І. Рябокляч); Тут трачі ріжуть тертиці на високій кобильниці, там теслі цюпають, мов жовни, обтісуючи та ріжучи дерево (І. Франко).
I. ПИ́ЛЬЩИК ентом., ТРАЧ.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пильщик — пи́льщик 1 іменник чоловічого роду, істота пиляр пи́льщик 2 іменник чоловічого роду, істота комаха Орфографічний словник української мови
- пильщик — I -а, ч. Те саме, що пиляр. II -а, ч. Комаха родини перетинчастокрилих, звичайно шкідлива для рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пильщик — Пиляр, трач Словник чужослів Павло Штепа
- пильщик — ПИ́ЛЬЩИК¹, а, ч. Те саме, що пиля́р. Прибіг він до пильщиків, що близько дерева пиляли (П. Чубинський); На високих березових козлах загойдалися пильщики, розрізуючи дві грубезні колоди (В. Кучер). ПИ́ЛЬЩИК², а... Словник української мови у 20 томах
- пильщик — ПИ́ЛЬЩИК¹, а, ч. Те саме, що пиля́р. Прибіг він до пильщиків, що близько дерева пиляли (Чуб., І, 1872, 51); На високих березових козлах загойдалися пильщики, розрізуючи дві грубезні колоди (Кучер, Прощай.., 1957, 234). ПИ́ЛЬЩИК², а... Словник української мови в 11 томах