1. Словник синонімів української мови

пишати

КРАСУВА́ТИСЯ (вабити зір, виділятися красою), ВИКРАША́ТИСЯ розм., КРАСУВА́ТИ розм., КРАСІ́ТИ розм.; ПИША́ТИСЯ, ПИША́ТИ заст., ПИШНІ́ТИ діал., ПИШНІ́ТИСЯ діал. (мати надзвичайно привабливий вигляд). — Док.: закрасува́тися, запиша́тися. Мовчки красується квітка лілеї (А. Кримський); Вийдемо надвечір з Марією в поле, станемо на стежині посеред шумної пшениці, посеред кукурудзи: викрашається наша нивка (І. Муратов); Так сядемо, любко, з тобою, Де пальми красують ставні (Леся Українка); Тобі на втіху — так, тобі самому, — Воркують горлиці в гаю старому, Коли надвечір сунеш у луги, Що сонячно красіють навкруги Твоєї обімшілої держави (В. Мисик); Пишається проти сонця гай (С. Васильченко).

ПИША́ТИСЯ ким, чим, з кого-чого (відчувати гордість за себе або когось, щось), ГОРДИ́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ПИША́ТИ заст., ГОНОРИ́ТИСЯ діал.; ЛЮБУВА́ТИСЯ (собою, своєю зовнішністю). Учитель... Професія, якою можна пишатись! (О. Копиленко); Стьопа Шемшура міг пишатися з своєї колишньої учениці (О. Донченко); Батько без міри гордився обдарованим сином (І. Волошин); Чим розумний стидається, тим дурний величається (прислів'я); (Хома:) Я гордий, бо є чим гордувать. Яким вродився, таким і вмру, нікого не боюся (І. Карпенко-Карий); Ними ж Босна вся пишає, Бо то — месники, герої (П. Грабовський); — Лук'яниха ще гонориться, що таку полетущу доньку має (Н. Кобринська); Любується сам собою, як чорт писанкою (прислів'я).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пишати — пиша́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пишати — -аю, -аєш, недок., заст. Пишатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пишати — ПИША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст. Пишатися. Ти думаєш, – зборов, то ти уже і правий? Радієш, що зломив того, хто й сам хиливсь? Пишаєш, що здобув в борні нерівній слави? (Дніпрова Чайка); Годі вам пишати У розкошах панства, Тягарем лежати на Хребтах селянства (Микола Чернявський). Словник української мови у 20 томах
  4. пишати — ПИША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст. Пишатися. Ти думаєш, — зборов, то ти уже і правий? Радієш, що зломив того, хто й сам хиливсь? Пишаєш, що здобув в борні нерівній слави? (Дн. Чайка, Тв., 1960, 351); Годі вам пишати У розкошах панства, Тягарем лежати на Хребтах селянства (Черн., Поезії, 1959, 53). Словник української мови в 11 томах