пишніти

КРАСУВА́ТИСЯ (вабити зір, виділятися красою), ВИКРАША́ТИСЯ розм., КРАСУВА́ТИ розм., КРАСІ́ТИ розм.; ПИША́ТИСЯ, ПИША́ТИ заст., ПИШНІ́ТИ діал., ПИШНІ́ТИСЯ діал. (мати надзвичайно привабливий вигляд). — Док.: закрасува́тися, запиша́тися. Мовчки красується квітка лілеї (А. Кримський); Вийдемо надвечір з Марією в поле, станемо на стежині посеред шумної пшениці, посеред кукурудзи: викрашається наша нивка (І. Муратов); Так сядемо, любко, з тобою, Де пальми красують ставні (Леся Українка); Тобі на втіху — так, тобі самому, — Воркують горлиці в гаю старому, Коли надвечір сунеш у луги, Що сонячно красіють навкруги Твоєї обімшілої держави (В. Мисик); Пишається проти сонця гай (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пишніти — пишні́ти дієслово недоконаного виду пишатися діал. Орфографічний словник української мови
  2. пишніти — -ію, -ієш, недок., діал. Пишатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пишніти — ПИШНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., діал. Пишатися. Так і сидів [Йонька], безперервно киваючи зеленому царству. А воно пишніло тією неповторною красою, якою так багата природа восени (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. пишніти — ПИШНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., діал. Пишатися. Так і сидів [Йонька], безперервно киваючи зеленому царству. А воно пишніло тією неповторною красою, якою так багата природа восени (Тют., Вир, 1964, 434). Словник української мови в 11 томах