планет
КУЛЬТИВА́ТОР (знаряддя для розпушування зораного ґрунту, знищення бур'янів тощо), КРЕ́МЕР розм.; ПЛАНЕ́Т (перев. для обробітку міжрядь просапних культур); ДРЯПА́К, ДРЯПА́Ч, СКОРОПА́ШКА розм. (примітивне знаряддя). Галя із подругами Катериною і Марією висівали під культиватор перегній, послід, попіл (К. Гордієнко); Ще календар не одзначив весни, — А в коваля сьогодні вже завізно: Той борону, той кремера притяг, Той коло плуга метикує хитро (М. Рильський); Коблух підрізує планетом бур'ян між рядами тютюну (Д. Бузько); Він прямує до катраги, і обоє з Дмитром оглядають плуг, борони, дерев'яний дряпак, що схожий на гусака (М. Стельмах); Рілля зверху вже підсихає, легкий клубочок пилюки схоплюється за Вутаньчиною скоропашкою (О. Гончар).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- планет — плане́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- планет — -а, ч. Ручне або кінне знаряддя для обробки міжрядь просапних культур; культиватор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- планет — ПЛАНЕ́Т, а, ч. Ручне або кінне знаряддя для обробки міжрядь просапних культур; культиватор. Після садіння [суниць] ґрунт у міжряддях розпушують кінним планетом (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- планет — плане́т (від франц. planette – струг) кінне або ручне знаряддя для розпушування грунту, підгортання й знищення бур’янів у міжряддях. Словник іншомовних слів Мельничука
- планет — ПЛАНЕ́Т, а, ч. Ручне або кінне знаряддя для обробки міжрядь просапних культур; культиватор. Після садіння [суниць] грунт у міжряддях розпушують кінним планетом (Сад. і ягідн., 1957, 249). Словник української мови в 11 томах