плаский

БАНА́ЛЬНИЙ (неоригінальний, надто звичайний, позбавлений свіжості, своєрідності), ПЛО́СКИЙ (ПЛАСКИ́Й), ТРИВІА́ЛЬНИЙ книжн. Автор смикає свого героя за ниточку, і все робиться так, як належить за банальними прописами (С. Журахович); Адвокатські прийоми, добірні фрази, пласкі дотепи полонили деяких слухачів (І. Ле); В житті доводиться контролювати себе загальновідомими істинами, навіть коли ці істини на перший погляд виглядають тривіальними (Ю. Смолич). — Пор. загальновідо́мий, шабло́нний.

ПЛО́СКИЙ (про тіло, обличчя — позбавлений звичайних округлостей, опуклостей), ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ (ПЛИСКА́ТИЙ), ПЛАСКУВА́ТИЙ, ПЛЕСКУВА́ТИЙ (ПЛИСКУВА́ТИЙ), ПЛЕСКОВА́ТИЙ (ПЛИСКОВА́ТИЙ), ПРИПЛЕ́СКАНИЙ, РОЗПЛЕ́СКАНИЙ (перев. про ніс); РІ́ВНИЙ (про лоб). Наче привид, стоїть перед Івановими очима класний наставник. Висока, плоска, кістлява постать у чорній рясі (П. Колесник); На його пласкому, витертому, мов тарілка, обличчі застигла сонна посмішка (С. Журахович); Сисой Дудов, увесь плескатий, як камбала, підійшов до Єршова (О. Донченко); Вода завирувала навколо його посинілих плескуватих, як дошки, литок (П. Загребельний); Обличчя його було мідно-червоне, плисковате з розкошеними очима й широкими ніздрями (З. Тулуб); Високий такий (чоловік) і приплесканий у фігурі (Є. Кравченко); Ніс у нього був розплесканий, ніздрі ворушились (Є. Гуцало); Мелашка впізнала Лаврінову русяву кучеряву голову, рівний лоб (І. Нечуй-Левицький). — Пор. сплю́щений.

ПОЛО́ГИЙ (про рельєф місцевості — який знижується поступово, не стрімко), ПОЛО́ЖИСТИЙ, СПА́ДИСТИЙ, НЕКРУТИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗГО́РИСТИЙ, ПОКО́ТИСТИЙ розм., ПОВІ́ЛЬНИЙ розм.; ПЛО́СКИЙ, ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ (ПЛИСКА́ТИЙ), ПЛАСКУВА́ТИЙ, ПЛЕСКУВА́ТИЙ (ПЛИСКУВА́ТИЙ) (ПЛЕСКОВА́ТИЙ) (ПЛИСКОВА́ТИЙ) (який не має помітного схилу). Високі вали доходили за палацом до зелених пологих лук (І. Нечуй-Левицький); Вибрали зручне місце на положистому березі Сирдар'ї, де не було кущів та очерету (З. Тулуб); Хвилясто здіймалися лагідні київські узвишшя, порозрізувані спадистими ярами (П. Загребельний); Хутір Головатого стояв над річкою, трохи вище слободи, на некрутому косогорі (С. Добровольський); Огей пильно дивиться на застиглу воду, на чорну стіну скелі край води і на похилий, глинястий берег (О. Досвітній); Земля біля Хотина похилена до ріки і порізана глибокими ярами, які ближче до Дністра ширшають (О. Маковей); Недовго скакали обидва попутані коники. За третім скоком по згористій площі попадали на мураву (С. Ковалів); Хто боявся коли у Пренесті Чи у Вольсініях, лісом лямованих, Габіях чесних, Чи на покотистих Тібура горах — домів руйнування? (переклад М. Зерова); Холодна гора височенна, а схилок у долину повільний і рівненький (Марко Вовчок); Непривична до пут вода тухольського потока на хвилю притишилася, немов злінивіла, задрімала в плоских своїх берегах (І. Франко); Пласке узгір'я Братського степу уривається глибочезними байраками (Д. Бузько); Опукла й зверху плеската гора, така схожа на військовий шолом, виникла раптом зовсім близько з-за повороту (Ю. Смолич); Через кілька верстов рибалки пристали до берега й позносили мережі, неводи й посуд на плискувату піскувату пересип (І. Нечуй-Левицький); Внизу на плисковатому зеленому березі було розкидане каміння (І. Нечуй-Левицький).

РІ́ВНИЙ (про поверхню — який не має нерівностей, западин і підвищень), ГЛАДКИ́Й, ГЛАДЕ́НЬКИЙ пестл., ПЛО́СКИЙ, ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ (ПЛИСКА́ТИЙ), ПЛЕСКУВА́ТИЙ (ПЛИСКУВА́ТИЙ), ПЛЕСКО́ВАТИЙ (ПЛИСКО́ВАТИЙ), ПЛАСКУВА́ТИЙ. Місцевість була нерівна. Вибої, круті пороги чергувалися з рівними площинами (І. Сенченко); Курява стелилась по гладкому, як дзеркало, ставку і купалась у хвилях рожевого світла (М. Коцюбинський); Степанові подумалось, що ці бакаї не дадуть йому задрімати, не те що рівна, гладенька траса (Є. Гуцало); Перед ним невелика зимівля, яких чимало розкидано в нетрях Примор'я. Це темний дерев'яний зруб з плоским земляним дахом, що поріс травою і мохом (О. Довженко); Через якийсь час пароплав завернув на плаский острів з високими рудими кущами (Ю. Мартич); Верх гори рівний, навіть плискуватий (І. Нечуй-Левицький); Внизу.. лежала велика, хоч і низька, плесковата каменюка (Ю. Шовкопляс).

СПЛЮ́ЩЕНИЙ (який має форму чогось притиснутого зверху або стиснутого з боків), ПРИПЛЮ́СНУТИЙ, ПЛО́СКИЙ, ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ (ПЛИСКА́ТИЙ рідше), ПЛЕСКОВА́ТИЙ (ПЛИСКОВА́ТИЙ), ПЛЕСКУВА́ТИЙ (ПЛИСКУВА́ТИЙ), ПЛАСКУВА́ТИЙ. Журно шуміли колоски, маленькі, сплющені, ніби вимолотив хтось на пні (І. Цюпа); Здавалося, що тут мирні рибалки спокійно ловлять плескату камбалу (О. Донченко); Дівчина прийшла до Росі, стала на плисковатому камені й почала мити ноги (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. пло́ский.