плачний

ЖА́ЛІБНИЙ (про слова, голос, погляд тощо — який виражає почуття жалю, сповнений жалю), ЖА́ЛІСНИЙ, ЖА́ЛІСЛИВИЙ, ПЛА́ЧНИЙ, ЖАЛКИ́Й рідше, ЖА́ЛЬНИЙ рідше. Кінчалася пісня, слова жалібнії змінилися в слово потіхи (Леся Українка); А панотець тим часом нарікав жалісним голосом, що його так нога болить (Лесь Мартович); Олександра Василівна помітила це й посміхнулася жалісливою посмішкою прощення (О. Довженко); Матка під кряжем стояла, плачним гласом вимовляла (Б. Грінченко); Іще довго Горпина чула дитячий плач, жалкий та болісний (Марко Вовчок); Дівчата поставали, привіталися, жальними очима дивилися Маркові вслід (К. Гордієнко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плачний — пла́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. плачний — -а, -е. Сповнений смутком, жалем; жалісний. || Схожий на плач, який нагадує плач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плачний — ПЛА́ЧНИЙ, а, е. Сповнений смутком, жалем; жалісний. Матка під кряжем стояла, плачним гласом вимовляла (Сл. Б. Грінченка); // Схожий на плач, який нагадує плач. Дзвонів плачний рев Хитав верхів'я трепетних дерев (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. плачний — ПЛА́ЧНИЙ, а, е. Сповнений смутком, жалем; жалісний. Матка під кряжем стояла, плачним гласом вимовляла (Сл. Гр.); // Схожий на плач, який нагадує плач. Дзвонів плачний рев Хитав верхів’я трепетних дерев (Рильський, Зграя.., 1960, 31). Словник української мови в 11 томах
  5. плачний — Плачний, -а, -е Плачевный, скорбный, жалостный. Матка під кряжем стояла, плачним гласом вимовляла. Грин. III. 151. Словник української мови Грінченка