площадка

ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше; КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛА ек., ПАРЦЕ́ЛЯ заст., ПІ́ДМЕ́Т діал. (невелика); ПО́ЛЕ (використовується з певною метою); ПЛОЩА́ДКА (невелика, рівна); ЛА́ТКА (невелика або така, що чимось відрізняється від сусідніх); ПОДІ́ЛОК діал., заст. (виділена у користування селянській родині); ПО́СТАТЬ (яку обробляє один жнець, полільник тощо). Скоро вся ділянка вкрилася, мов письменами якимись незрозумілими, зигзагами світло-зелених покосів (Г. Хоткевич); На заповідній дільниці росли столітні дуби й сосни (О. Донченко); — Коли б тобі щаслива доля, -- Сказав ласкаво чоловік, -- Дала шматок такого поля — Ти б, синку, сіяв цілий вік! (Л. Глібов); Він шукає тієї сили, що віяла колись од вільного степу, шукає високої тирси і не знаходить нічого, — саму понуру поорану площину (Б. Грінченко); По кряжу над урвищем зберігся чималий клапоть цілини, — буде намети де ставити (О. Гончар); Невеликі все то клаптики були, одні свіжо заскороджені, другі злегка прикриті зеленою рослиною (Панас Мирний); У поповім городчику приріз зеленіє (коломийка); Мірянка була готова.. Графська земля лишилася вишита кольоровими коликами, і на кожному з них число парцели (О. Маркуш); Купив (емігрант) кілька будинків і взагалі займався спекуляцією — торгував парцелями і домами (С. Масляк); Десь восени мати вибирала на городі підмет — невелику ділянку землі (В. Минко); Поля зрошення; А женихи тим часом всі бавились там, де звичайно, — При Одісеєвім домі, на втоптаній добре площадці (переклад Бориса Тена); Взяла Катерина граблі з залізними зубками, латку озимого жита заволочила (С. Чорнобривець); Садок був невеличкий, але рясний. Нешироким поділком він простягсь аж до річки (Б. Грінченко); Приїхав (економ) до постаті, став снопи лічити (пісня).

ПОВЕ́РХНЯ (верхній, зовнішній бік чогось), ВЕРХ, ПО́ВЕРХ заст.; ПЛОЩИНА́, ГЛАДІ́НЬ (рівна, плоска); ДЗЕ́РКАЛО (води, криги, підлоги і т. ін.); ПЛОЩИ́НКА, ПЛОЩА́ДКА (невелика, рівна); ЛО́НО поет. (землі, води тощо). Січе дощ. Бульбашками береться поверхня води (А. Шиян); Рибка, почувши волю, стрепенулася, завмерла, підвівши червоні плавники під самий верх води, і зникла в глибині (М. Стельмах); По скляному поверху ставка, з глибини якого визирало темне зоряне небо, тихо плив білою хмарою туман (М. Коцюбинський); Місцевість була нерівна. Вибої, круті пороги чергувалися з рівними площинами (І. Сенченко); Перед очима, на білій гладіні дошки, — чорні тонкі штрихи, які іноді зливаються, вимальовуючи чіткий силует дерева чи куща. Малюнок... (В. Козаченко); Лілеї цнотливо красувалися на спокійному дзеркалі води (О. Бердник); Посеред високої дороги природа створила невелике плато.. На цій площинці грузинський народ любовно створив надзвичайний своєю простотою і величчю літературний пантеон (Т. Масенко); Повертаючи на вузьку площадку університетського подвір'я, з зачудуванням вдивлявся (Іван) в обличчя кожного зустрічного юнака (П. Колесник); Землі родюче лоно Підніме соки з глибини — І висять сивуваті грона На пружних лозах восени (Л. Первомайський).

ПОМІ́СТ (тимчасовий дерев'яний настил на підвищенні), РИШТО́ВАННЯ (РИШТУВА́ННЯ), ПІДМОСТКИ, ПІДМО́СТЯ розм., ПЛОЩА́ДКА розм., ПЛАТФО́РМА заст. Дріт тягся кудись вгору, Лажечников простежив за ним поглядом і знайшов в гілках високої старої осики замаскований поміст (Л. Первомайський); (Галя:) То Левко промову з риштовання говорив, а потім на радощах стрибнув на землю (О. Левада); На просторому подвір'ї зводилось високе риштування (О. Десняк); Оркестр розташувався перед сценою, бо на тимчасово приладнаних підмостках ледь вмістилось вісімдесят співаків (Ю. Збанацький); Відзвучала пісня, подалися зі сцени дівчата, і вже піднявся на підмостя високий хлопець-красень (І. Цюпа); Сценічна площадка; Він подав руку новому вчителеві, супроводив його до ступнів "градуса" — підвищеної дощаної платформи (І. Франко).

СЦЕ́НА (спеціальне підвищення, на якому відбуваються вистави, концерти і т. ін.), ПІДМО́СТКИ (ТЕАТРА́ЛЬНІ ПІДМО́СТКИ) мн., ПІДМО́СТЯ розм., ПОМІ́СТ, КІН (ТЕАТРА́ЛЬНИЙ КІН), ЛАШТУ́НКИ мн., діал.; ЕСТРА́ДА, ПЛОЩА́ДКА розм. (для концертів). Я б хотів заспівати тенором. От вийти на сцену нашого оперного театру і заспівати (Остап Вишня); На екзамені до театрального Геннадій не пройшов, він провалився ще до театральних підмостків (І. Волошин); На підмостках уже сидів духовий оркестр (П. Панч); Воєнком.. по-дружньому признався, що сам він теж свого часу пробував грати на кону (О. Гончар); На естраду вийшла дівчина в квітчастому вбранні (А. Головко). — Пор. 1. аре́на.