1. Словник синонімів української мови

плутанка

ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн., ХИТРОСПЛЕ́ТЕННЯ книжн. (майстерне, складне). Все в цьому — на перший погляд хаотичному — переплетенні труб було йому знане, зрозуміле (С. Журахович); Там біля стовбура, всередині, за переплетінням гілок, прикрите густим листям, ховалося.. сонце (В. Козаченко); Тепер він уже глибше розумів сплетення людських почуттів, але вважав, що торкатися до них, хай навіть досвідченою рукою хірурга, однаково неприємно і боляче (М. Стельмах); Під головою в хлопчика — цупке плетіння волока (О. Ільченко); Проміж гілок чудне сплетіння, мов через неводи густі, Примхливо грається проміння, Неначе рибки золоті (С. Воскрекасенко); Крізь плетиво гілля й буйного листя сонце пробивалося плямами (П. Автомонов); Те ж каміння й куток, тих же вишень гілля й плутанина покручених стежок... (В. Сосюра); Між заплутами — величезні гарбузи, як голі діти (С. Васильченко); Як марево, тремтить Хистких думок химерна плетениця (М. Рильський); Серед хитросплетіння трубопроводів йде людина (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плутанка — плу́танка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. плутанка — див. безладдя Словник синонімів Вусика
  3. плутанка — -и, ж. 1》 Спосіб в'язання петель гачком. 2》 розм. Те саме, що плутанина 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плутанка — ПЛУ́ТАНКА, и, ж. 1. Спосіб в'язання петель гачком. Плутанка – це проста, оригінальна, щільна в'язка, яка комбінується з стовпчиків з накидом і без накиду (з навч. літ.). 2. розм. Те саме, що плутани́на 1, 2. Аж у голові плутається од тії плутанки (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  5. плутанка — ПЛУ́ТАНКА, и, ж. 1. Спосіб в’язання петель гачком. Плутанка — це проста, оригінальна, щільна в’язка, яка комбінується з стовпчиків з накидом і без накиду (В’язання.., 1957, 21). 2. розм. Те саме, що плутани́на 1, 2. Аж у голові плутається од тії плутанки (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. плутанка — Плутанка, -ки ж. Путаница. Аж у голові плутається од тії плутанки. Словник української мови Грінченка