пліснявка

ПЛІ́СЕНЬ (наліт мікроскопічних грибків на гниючих предметах), ПЛІ́СНЯВА, ЦВІЛЬ, ПЛІ́СНЯВИНА розм., ПЛІ́СНЯВКА розм., СНЯДЬ розм. Сів (Довбанюк) на той самий сінешній поріг, здряпав плісень (І. Франко); Він заходить навпомацки в сіни — пустка й холод, неначе льох. Він проводить рукою по стінах, під рукою — пліснява й мох (Л. Костенко); Тетяна ступила до камери, в темряву, сиру і задушливу, що відгонила цвіллю, як у глибокому льосі (А. Дімаров); Від руки пахло кислуватим, сирим духом пліснявини (Я. Гримайло); По стінах цвіла пліснявка; патьоки збігали додолу (Панас Мирний); Щоб вийти на подвір'я, треба перейти чорні сіни, де притхло пахне всякою сніттю та сняддю (В. Мисик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

пліснявка — плі́снявка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
пліснявка — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що плісень 1). 2》 Грибкова хвороба, яка викликає появу білих плям на слизовій оболонці ротової порожнини (звичайно у немовлят). 3》 Деревний плісеневий грибок. Великий тлумачний словник сучасної мови
пліснявка — ПЛІ́СНЯВКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що плі́сень 1. Хати були .. темні та чорні; по стінах цвіла пліснявка (Панас Мирний). 2. Грибкова хвороба, яка викликає появу білих плям на слизовій оболонці ротової порожнини (звичайно у немовлят). Словник української мови у 20 томах
пліснявка — ПЛІ́СНЯВКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що плі́сень 1. Хати були.. темні та чорні; по стінах цвіла пліснявка (Мирний, II, 1954, 121). 2. Грибкова хвороба, яка викликає появу білих плям на слизовій оболонці ротової порожнини (звичайно у немовлят). Словник української мови в 11 томах
пліснявка — Пліснявка, -ки ж. Болѣзнь языка: молочница, плѣсневица. КС. 1893. VII. 77. Мил. 31. Пліснявка з язика збіжитъ. Драг. 28. Словник української мови Грінченка