плішня

II. ЛОМ (товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде); ПЛІШНЯ́ (на дерев'яній ручці). Гострим ломом довбає Шафіге кам'янисту землю (З. Тулуб); Обходячи двірників, що плішнями рубали кригу на тротуарах, поволі йшла з базару Варя додому (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плішня — плішня́ іменник жіночого роду важкий лом * Але: дві, три, чотири плішні́ Орфографічний словник української мови
  2. плішня — -і, ж. Важкий лом на дерев'яному держаку для пробивання льоду, дроблення мерзлої землі і т. ін.; пишня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плішня — ПЛІШНЯ́, і́, ж. Важкий лом на дерев'яному держаку для пробивання льоду, дроблення мерзлої землі і т. ін. Завзяті рибалки зранку пробивають плішнею по кілька ополонок (з газ.); Гній злігся, змерзся, лупали [люди] ломами, плішнею, накидали на сани, возили (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
  4. плішня — ПЛІШНЯ́, і́, ж. Важкий лом на дерев’яному держаку для пробивання льоду, дроблення мерзлої землі і т. ін. Завзяті рибалки зранку пробивають плішнею по кілька ополонок (Веч. Київ, 5.I 1957, 2); Гній злігся, змерзся, лупали [люди] ломами, плішнею, накидали на сани, возили (Горд., II, 1959, 319). Словник української мови в 11 томах
  5. плішня — Плішня́, -ні́ ж. Родъ большаго долота или лома для пробиванія льда. Сумск. у. Вас. 187. Словник української мови Грінченка