побабчений
ЗМО́РШКУВАТИЙ (вкритий зморшками), ЗМО́РЩЕНИЙ, ПОМО́РЩЕНИЙ, МОРЩА́ВИЙ рідше, МО́РХЛИЙ рідше, ПОБРИ́ЖЕНИЙ рідше, ПОБА́БЧЕНИЙ розм. рідко, БАБКУВА́ТИЙ діал. Зморшкувате сухеньке обличчя розгладилось, проясніли очі (П. Кочура); Озирнувшися, він побачив проти себе жовте, поморщене бабине лице (І. Франко); Дід Журавка обернув до дітей морщаве з червоними прожилками лице (І. Цюпа); Вигинався півколом білястий, побрижений шрам на мізинці (О. Десняк); Лице в нього якесь побабчене (Лесь Мартович).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побабчений — поба́бчений прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- побабчений — -а, -е, розм., рідко. Укритий зморшками (про тіло, шкіру); зморшкуватий. || рідко. Пом'ятий, зім'ятий (про тканину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- побабчений — ПОБА́БЧЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Укритий зморшками (про тіло, шкіру); зморшкуватий. Лице в нього якесь побабчене (Л. Мартович); Цей товстий, побабчений дідок, якщо його розгнівати, може накоїти багато лиха (Я. Словник української мови у 20 томах
- побабчений — ПОБА́БЧЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Укритий зморшками (про тіло, шкіру); зморшкуватий. Лице в нього якесь побабчене (Март., Тв., 1954, 249); Цей товстий, побабчений дідок, якщо його розгнівати, може накоїти багато лиха (Кач., II, 1958, 21); // рідко. Словник української мови в 11 томах