побагровіти
БАГРЯНІ́ТИ (бути або ставати багряним), БАГРЯНИ́ТИСЯ, БАГРОВІ́ТИ, БАГРІ́ТИ поет.; ОБАГРЯ́ТИСЯ уроч. (ставати багряним, звичайно від крові); БУРЯКОВІ́ТИ (ставати буряковим). — Док.: забагряні́ти, побагряні́ти, забагряни́тися, забогрові́ти, побагрові́ти, обагри́тися, побурякові́ти. На дворищах багряніли, осипаючись, клени, густою червінню бралися ягоди та листя калини (В. Козаченко); Заходило сонце. Багровіло небо, кривавились поля, весь захід нагадував глибоку рану... (Ю. Збанацький); В димах задихались світанки, Багріли вогнем вечори (М. Нагнибіда); Чубенко весь побуряковів, ліва рука в нього смикалась (Ю. Збанацький). — Пор. 1. червоні́ти, 2. червоні́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побагровіти — побагрові́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побагровіти — -ію, -ієш. Док. до багровіти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- побагровіти — ПОБАГРОВІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до багрові́ти 1. Він затамував подих і весь побагровів (О. Довженко); Обличчя .. побагровіло від напруги (О. Ільченко); Лице ротмістра побагровіло, очі налилися кров'ю (М. Олійник). Словник української мови у 20 томах
- побагровіти — ПОБАГРОВІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до багрові́ти 1. Він затамував подих і весь побагровів (Довж., І, 1958, 285); Обличчя.. побагровіло від напруги (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 389). Словник української мови в 11 томах