погасити

ВИМИКА́ТИ (припиняти дію чого-небудь, переривати зв'язок із загальною системою електромережі, газопроводу, водопроводу тощо), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДКЛЮЧА́ТИ (газоабо водопровід); ГАСИ́ТИ рідше (електричне світло). — Док.: ви́мкнути, ви́ключити, відключи́ти, погаси́ти. Водограй мовчав, бо двірник завжди вимикав у ньому на ніч воду (В. Кучер); Чемериця вимкнув радіо (Г. Коцюба); (Ріхард:) Зараз виключать світло (В. Собко); Ми змушені відключити газопровід (з газети); Саня збиралась гасити світло (І. Микитенко).

ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм.; ЗАЛИВА́ТИ (рідиною); ПРИТО́ПТУВАТИ (ногою); ЗАБИВА́ТИ (різкими рухами, ударами); ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ (дуючи на вогонь). — Док.: загаси́ти, згаси́ти, погаси́ти, пригаси́ти, угаси́ти (вгаси́ти), затуши́ти, потуши́ти, притуши́ти, зали́ти, залля́ти рідше притопта́ти, заби́ти, заду́ти. Спокійна й тиха Мар'яна підходить до свічника і гасить на ньому одну за одною всі свічки (А. Шиян); Випав дощ і загасив пожежу (Панас Мирний); В сінях згасили світло (М. Коцюбинський); Погасив я вогонь мерщій, притоптав, піском закидав (С. Журахович); Пригасив цигарку хлібороб (М. Рудь); Метушаться люди коло вогню, намагаючись вгасити його (М. Коцюбинський); На Гарасимові тліла сорочка в кількох місцях, і він тушив її, мнучи полотно чорними руками (П. Кочура); Полум'я ще було невелике, притушити було б можна (А. Кримський); — Я думав, що ви, пустуючи, наробили пожежі, та оце прибіг заливать (І. Нечуй-Левицький); Вогонь злизує все: покоси, траву під ними.. Його не відразу вдається забити (Ю. Мушкетик); Свічку цього разу задула вже сама господиня (П. Панч).

ЛІКВІДУВА́ТИ (припиняти діяльність якої-небудь організації, установи, закладу, підприємства, дію угоди тощо), ЗНИ́ЩУВАТИ, СКАСО́ВУВАТИ, КАСУВА́ТИ рідко; РОЗПУСКА́ТИ (про організацію, установу, виборний орган і т. ін.). — Док.: ліквідува́ти, зни́щити, скасува́ти, розпусти́ти, погаси́ти. Зайняли і районний центр Есмань.., ліквідували німецьку владу (А. Шиян); Комуністи за те, щоб знищити цей проклятий суспільний лад (Ірина Вільде); 18 вересня 1651 р. Хмельницький і польське командування підписали Білоцерківську угоду, яка скасовувала Зборовський трактат (з наукової літератури); — Товаришу гвардії лейтенант, — наполягає на своєму Денис, — ви ж не можете через мою голову касувати мої накази (О. Гончар); Комісар підвівся від грубки..: — Фронтів ще не розпускаємо (О. Гончар); Війні шабаш! Погасили (царські війська) в сусіда.. пожежу, — тепер і самим безпечніше (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погасити — погаси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погасити — див. погашати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погасити — Погаси́ти, -гашу́, -га́сиш; пога́шений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. погасити — ПОГАСИ́ТИ див. погаша́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. погасити — ПОГАСИ́ТИ див. погаша́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. погасити — Погаси́ти, -шу́, -сиш гл. Потушить, погасить. А в рум'янцю така сила, що всі цвіти погасила. Чуб. V. 38. Словник української мови Грінченка