1. Словник синонімів української мови

погребання

ПО́ХОРОН (ПО́ХОРОНИ рідше) (обряд проводів і поховання тіла померлого), ПО́ГРЕБ заст., ПОГРЕБА́ННЯ заст. Ішли селяни, ішли бійці караульної роти, ішла з червоними прапорами молодь, що прибула на похорон з довколишніх сіл (О. Гончар); Архаїчними звичаями відзначалися похорони неодружених дівчат і хлопців (збірник "Бойківщина"); А та юрба, що посумує вранці, Увечері нехай іде в танець. Се дивно вам — після погребу танці? Звичайний то смутним пісням кінець (Леся Українка); — Так і лежав він під скелею два тижні, поки помер. Так і залишився без погребання... (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погребання — погреба́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. погребання — -я, с., заст. Дія за знач. погребати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погребання — ПОГРЕБА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. погреба́ти. – Так і лежав він під скелею два тижні, поки помер. Так і залишився без погребання... (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  4. погребання — ПОГРЕБА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. погреба́ти. — Так і лежав він під скелею два тижні, поки помер. Так і залишився без погребання… (Тулуб, Людолови, І, 1957, 462). Словник української мови в 11 томах