погребиця

ЛЬОХ (спеціально обладнане приміщення в землі для зберігання запасів продуктів, перев. овочів і фруктів), ПО́ГРІБ, ПОГРЕ́БИ́ЦЯ, ПИВНИ́ЦЯ діал. (перев. для зберігання напоїв); ГЛИ́БКА діал.; ЛЬОДО́ВНИК, ЛЬОДО́ВНЯ (приміщення з льодом). З льоху вийшла розчервоніла Юманчиха з відром картоплі й мискою капусти (А. Шиян); З погребів пахло духмяним міцним розсолом (Є. Гуцало); Тут же в сінях була одчинена ляда в погребицю (Олена Пчілка); Йому було два роки, як батька, матір.. убили під час погрому. А його не вбили, бо мати кинула в пивницю (Мирослав Ірчан); — Аксинья! Постав нам швиденько самовар, — гукнув він служниці. — Та з льодовні тягни все, що нам прислали з батьківщини. І яєчню спряжи на трьох (З. Тулуб). — Пор. підва́л.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погребиця — погре́би́ця іменник жіночого роду погреби́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. погребиця — див. погріб Словник синонімів Вусика
  3. погребиця — -і, ж. 1》 Те саме, що погрібник. 2》 Те саме, що льох 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. погребиця — ПОГРЕ́БИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те саме, що погрібни́к. Ближче до будинку стояв погріб з погребицею, а над ним повітка (П. Панч). 2. Те саме, що льох 1. – Розкажу я все до крихтоньки Завтра матері твоїй .. Ох, просидиш ти в погребиці Вкупі з жабами весь день (О. Олесь). Словник української мови у 20 томах
  5. погребиця — ПОГРЕ́БИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те саме, що погрібни́к. Ближче до будинку стояв погріб з погребицею, а над ним повітка (Панч, Гомон. Україна, 1954, 82). 2. Те саме, що льох 1. — Розкажу я все до крихтоньки Завтра матері твоїй.. Ох, просидиш ти в погребиці Вкупі з жабами весь день (Олесь, Вибр., 1958, 167). Словник української мови в 11 томах
  6. погребиця — Погре́биця, -ці ж. Землянка. Словник української мови Грінченка