погребний

ПОХОРО́ННИЙ, ПОХОВА́ЛЬНИЙ, ТРА́УРНИЙ, ПОГРЕБО́ВИЙ, ПОГРЕ́БНИЙ, ПОГРЕБА́ЛЬНИЙ заст. Поволечки ступають сиві коні, У возі похоронному йдучи (Д. Павличко); Згідно із скіфським поховальним обрядом кожний курган ставав родинною усипальницею (з журналу); Потім був траурний мітинг. Над могилою, над розкритою труною (А. Дімаров); Погребовий спів заводить віла (Леся Українка); Хай душі, що повні і смутку, і сліз, В погребную пісню зіллються (О. Олесь); Звеліли (партизани) просунути під труни довгі погребальні рушники і підняли свої гвинтівки (І. Микитенко). — Пор. по́хорон.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погребний — погре́бний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. погребний — Похоронний, поховальний погребовий, погребальний, погрібний. Словник синонімів Караванського
  3. погребний — -а, -е, заст. Стос. до погребу. || Признач. для погребу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. погребний — Грабар, трунар Словник чужослів Павло Штепа
  5. погребний — ПОГРЕ́БНИЙ, а, е, заст. Стос. до погребу. Забитий в бою із невірним – мученик. Не треба йому ані погребних обмивань, ані савана, .. бо безвинна кров заступає йому очищення (З. Тулуб); // Признач. для погребу. Погребний саван. Словник української мови у 20 томах
  6. погребний — ПОГРЕ́БНИЙ, а, е, заст. Стос. до погребу. Забитий в бою із невірним — мученик. Не треба йому ані погребних обмивань, ані савана, ..бо безвинна кров заступає йому очищення (Тулуб, Людолови, II, 1957, 152); // Признач. для погребу. Погребний саван. Словник української мови в 11 томах
  7. погребний — Погребний, -а, -е Погребальный, похоронный. Погребна одправа. Словник української мови Грінченка