погриматися

ПОСВАРИ́ТИСЯ (вступити в сварку, в суперечку з кимсь), РОЗСВАРИ́ТИСЯ розм., ПОСЕ́РДИТИСЯ розм., ПОГНІ́ВАТИСЯ розм., ПОГРИ́МАТИСЯ розм., ПОГРИ́ЗТИСЯ розм., ПОЇ́СТИСЯ розм., ПОГИ́РКАТИСЯ розм., ПОЛА́ЯТИСЯ розм., ОБЛА́ЯТИСЯ розм. рідше, ПОРІЗНИ́ТИСЯ діал.; РОЗБРАТА́ТИСЯ розм. (про близьких друзів). — Чого засмутився, Юрку? З батьком посварилися? (М. Томчаній); Скинула (кобила) лоша, і Турії розсварилися — Мирон з Ганкою, діти між собою (Б. Харчук); Розділивши батьківське добро, обидві сестри посердились (І. Нечуй-Левицький); — Не розумію, пані, вашої невірності — скажіть хоч тепер, чи не любите, чи погнівалися із своїм гарним Юстином? (Уляна Кравченко); Отак було Юрко з Іваном Федоровичем при зустрічі обов'язково погримаються... (Остап Вишня); (Максим:) Ви вже, Прісю, одсердились? (Пріся:) Та що з вами зробиш — не хотілось погризтись наостанку (С. Васильченко); — Вибачте, що ми сьогодні з вами трохи погиркались... (О. Досвітній); — Тато вчора прибігли із сінокосу сердиті, люті, із вашими полаялися, чи що (Григорій Тютюнник); Він облаявся зо всіма (Словник Б. Грінченка); Як яблучка розкотилися, То так же ми порізнилися (пісня); — Глядіть, Танасію, аби ми не розбраталися! Майтеся гаразд (А. Крушельницький). — Пор. 1. свари́тися.