погуба

ЗАГИ́БЕЛЬ (смерть, звичайно передчасна, — в бою, від нещасного випадку тощо), ГИ́БЕЛЬ, ПОГИ́БЕЛЬ, ЗАГИ́Н, ЗГУ́БА розм., ПОГУ́БА заст., ЗАГУ́БА діал., ЗАГЛА́ДА діал., ЗГИН рідко. Загибель Івана Антоновича була для роти гіркою несподіванкою (О. Гончар); — Той козак нарочито нас сюди направив. На вірну гибель (Григорій Тютюнник); Ціла вервечка хлопців, чоловіків, жінок проводжала завзятих москалів, котрим і сам чорт не страшний здавався і котрі ішли на неминучу погибель (Панас Мирний); На хвилину щастя, на хвилину, — сумування буде до загину (П. Куліш); В образі її сумному усіх я бачу матерів, що їх сини пішли на згубу за рідний дім, за рідний край (В. Сосюра); (Мирослава:) Прости.., що в таку страшну хвилину непокою тебе! Та саме в такий час кожна хвилина може принести погубу або порятунок (Юліан Опільський); Серед недоступних скель, ..над озером відграється пречудово хороша і висока сцена присяги на вірність своїй країні і на загладу гнобителям (І. Франко); Ненавидим ми зло, проти його стоять По всякий час душа готова; Але на згин йому не будемо вживать Ми зброї іншої, пріч слова (В. Самійленко). — Пор. 1. смерть.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погуба — погу́ба іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. погуба — див. смерть Словник синонімів Вусика
  3. погуба — -и, ж., заст. Загибель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. погуба — див. погибель Словник чужослів Павло Штепа
  5. погуба — ПОГУ́БА, и, ж., заст. Загибель. Відратуйте [врятуйте], отче, душу від погуби (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  6. погуба — ПОГУ́БА, и, ж., заст. Загибель. Відратуйте [врятуйте], отче, душу від погуби (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  7. погуба — Погуба, -би ж. Погибель. Відратуйте, отче, душу від погуби. Гн. II. 43. Словник української мови Грінченка