1. Словник синонімів української мови

подвір'я

ГОСПОДА́РСТВО (виробнича, перев. сільськогосподарська одиниця із засобами виробництва, з ділянкою землі, худобою тощо), ХАЗЯ́ЙСТВО, ПОДВІ́Р'Я, ГОСПОДА́РКА зах., ГОСПО́ДА заст., ГА́ЗДІ́ВСТВО діал. Денис став добрим господарем, прикупив собі землі, розвів добре господарство (І. Нечуй-Левицький); Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він (Л. Глібов); — Ти поралася нині до полудня зі мною в господарці, потребуєш тепер відсвіження (О. Кобилянська); Грицько невсипущий хазяїн. Він чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що мав в господі (Панас Мирний); Як поділимо наше ґаздівство між дітьми, то кожний з них буде і не ґазда, і не жебрак (М. Томчаній).

ДВІР (обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку), ПОДВІ́Р'Я, ДВО́РИЩЕ, НАДВІ́Р'Я, ОБІ́ЙСТЯ діал., ПОДВІ́Р діал. Вони обоє йшли поруч і зайшли в далекий закуток садка, що тягся поза двором палацу. Гризельда зумисне зайшла туди, щоб заглянути в подвір'я (І. Нечуй-Левицький); Вийшла Олександра з панського подвір'я.. — О, — каже, — панське дворище! Бодай нічого доброго зроду-звіку в тебе не вступило (Марко Вовчок); Старий Трохим по надвір'ю, Мов убитий, ходить (Т. Шевченко); Тітчине обійстя прилягає до церковного подвір'я (Є. Гуцало); Приніс мене сивий кінь До дівчини на подвір (пісня).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подвір'я — подві́р'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. подвір'я — Обійстя, ДВІР, дворище, з. надвір'я; пор. САДИБА. Словник синонімів Караванського
  3. подвір'я — див. оселя Словник синонімів Вусика
  4. подвір'я — -я, с. 1》 Обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло хати, дому і т. ін.; двір. 2》 Хата разом з усіма господарськими будівлями; індивідуальне селянське господарство. 3》 Приміщення для тварин, реманенту, різних матеріалів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. подвір'я — ПОДВІ́Р'Я, я, с. 1. Обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло хати, дому і т. ін.; двір. Ходить він по подвір'ю, никає, то в садок подасться, постоїть під деревом і знов у двір (М. Словник української мови у 20 томах
  6. подвір'я — У всякім подвір’ї своє повір’я. У кожній сім'ї свої традиції. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. подвір'я — 1. Великий двір біля будинку. 2. Будівля для мешкання земляцтва рицарського ордена. З'явилось у XVI ст. на о. Мальта. 3. Заїжджий двір типу готелю з місцями для коней і возів, крамницями, господарськими спорудами. Нерідко влаштовувався монастирями для залучення прочан. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. подвір'я — Подвір'я, -р'я с. = підвір'я. Чуб. VII. 391. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля; а як безділля, то продасть і подвір'я. Ном. № 1661. А що ж мені по худобі, що все подвір'я заляже? негідная дружиночка молодому світ зав'яже. Чуб. V. 31. Словник української мови Грінченка