поденщина

ПРА́ЦЯ (діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей), РОБО́ТА, РОБОТИ́ЗНА розм., ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм.; ТРУД (перев. наполеглива, старанна); СЛУ́ЖБА (нефізична діяльність або в галузі обслуговування); ША́РВАРОК розм. (напружена, здебільшого примусова); ПІДРОБІ́ТОК, ХАЛТУ́РА перев. зневажл. (побічна, додаткова до основної або тимчасова, випадкова); ПОДЕ́НЩИНА (поденна); ПРА́КТИКА (лікаря, юриста). Ткалі, ткалі! Вам, любі, вдається Проспівати у праці своїй, Як травнева веселка сміється, Як іскриться в лиманах прибій (М. Нагнибіда); Закипіла робота — аж горить! (Панас Мирний); Шафар затримав його ще на скількись день для всякої такої роботизни (переклад М. Лукаша); Появить на очі люду Його ж сховані скарби — Справа гідна сил та труду, Річ достойна боротьби! (П. Грабовський); Вона дивилась за всім в домі, сама проводила хатнє господарство, ще й на службу ходила (І. Нечуй-Левицький); Минало дватри тижні, і знов на хуторі знаходилася негайна робота, і знов скликав він селян на шарварок (З. Тулуб); Всього раз на місяць ходив на підробітки, та цього було досить, бо заробляв він за одну ніч п'ять стипендій (С. Олійник); Ходив (дід) по "халтурах", парове отоплення ставив, дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); Вона вже ходила в економію на поденщину (Остап Вишня); Чоловік небагатий, жив він з адвокатської практики (М. Рильський). — Пор. 1. дія́льність, заня́ття.

ПЛА́ТА (розрахунок за виконану працю, за щось придбане, використане і т. ін.), РОЗПЛА́ТА, ПЛАТІ́Ж, ВИНАГОРО́ДА, ЦІНА́, ЗАПЛА́ТА розм., УТРИ́МАННЯ заст., ЖА́ЛУВАННЯ заст., МЗДА заст.; ДОПЛА́ТА, ПРИПЛА́ТА (додаткова); ОПЛА́ТА (грошова); ЗАРПЛА́ТА, ПЛАТНЯ, ЗАРПЛАТНЯ́ розм., ПОЛУ́ЧКА розм. (заробітна); ПОДЕ́НЩИНА, ПОДЕ́ННЕ (ПОДЕ́ННА) у знач. ім., розм. (поденна). Усе так само ходила удова на панщину, та усе менша їй плата була (Марко Вовчок); (Другий левіт:) Майстрам громадським саме йде розплата за їх роботу при царських палатах (Леся Українка); — Приходь увечері. Мішок порожній захопи з собою. Перший платіж, два пуди, дам (А. Головко); Пунктуально о шостій годині прибули складачі, що за окрему винагороду зобов'язались до ранішньої роботи (І. Франко); А ціни і не сказав (хазяїн), по чому платитиме Трохимові, чи у день, чи потиженно (Г. Квітка-Основ'яненко); (Степан:) Я вам ніколи нічого злого не вчинив, окрім того, що наробився вам, як віл, без найменшої заплати!.. (М. Кропивницький); — Утримання їм (жовнірам) два роки не сплачено (З. Тулуб); По всій Московщині в ті роки платили жалування царевим слугам тільки міддю (О. Ільченко); Барабан, флейта та скрипка — весільний ансамбль — знаходився в кожному містечку за невелику мзду (Ю. Смолич); — Де ж тепер візьмеш цілих п'ятдесят копійок за день? Це в самій Таврії не завжди косарі мають таку оплату (М. Стельмах); Маркові визначили зарплату, харчі і спецодяг (М. Трублаїні); Тяжко було йому жити на сімнадцять карбованців платні (С. Васильченко); А з заводу ти наче летів, Щоб порадувать друзів, рідню, Й непомітно до серця тулив Свою першу в житті зарплатню! (В. Бичко); Проміння сонця гріло тучку, хитались віти золоті, коли він матері получку приніс уперше у житті (В. Сосюра). — Пор. заробі́ток.