1. Словник синонімів української мови

подив

ЗДИВУВА́ННЯ (почуття, стан людини, викликані сильним враженням від чогось незвичайного, дивного, незрозумілого), ПО́ДИВ, ЗДИВО́ВАННЯ, ЗЧУДУВА́ННЯ, ДИВУВА́ННЯ рідше, ЗАЧУДО́ВАННЯ (ЗАЧУДУВА́ННЯ) підсил., ДИВОВИ́ЖА розм., ЗДУМІ́ННЯ діал. Христина зупинилася біля вітряка і заніміла від здивування: невтомні крила його були білі й іскристі, мов зліплені з срібла (М. Стельмах); Михайлина від подиву не могла промовити й слова. Перед нею стояв син, але вона не впізнала його (Ю. Збанацький); Відчинивши двері до передпокою, вона рвучко оглянулась, і Валентин Модестович побачив в її очах і здивовання, і деяку розгубленість (Ю. Шовкопляс); Київ приймав церков Софії дивуванням і захопленням (П. Загребельний); Вигук зачудовання вихопився у юрби: модель перелетіла через верхівку дерева (О. Донченко); Ніхто не в силі описати його зачудування, коли побачив скарбницю зовсім порожню (І. Франко); На дивовижу всім дворовим, винесла та течія й панську горничну Катрю з двору на волю! (Панас Мирний); (Килина (оговтавшись від здуміння, ворожо):) Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подив — (захоплене сприймання чогось) здивування, дивування. Словник синонімів Полюги
  2. подив — по́див іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. подив — Здивовання, здивування, зачудовання, зачудування, фр. диво; Р. огляд. Словник синонімів Караванського
  4. подив — Дивування, зачудовання, зачудування, здивовання, здивування, почудування, чудування Словник синонімів Вусика
  5. подив — -у, ч. 1》 Почуття або стан, викликані сильним враженням від чого-небудь незвичайного, несподіваного, незрозумілого і т. ін. || Надзвичайне здивування від когось, чогось, захоплення ким-, чим-небудь. || Нерозуміння кого-, чого-небудь, сумнів, збентеженість з якогось приводу. 2》 рідко. Огляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. подив — По́див, -ву, -ву, -вом; -диви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. подив — ПО́ДИВ, у, ч. 1. Почуття або стан, викликані сильним враженням від чого-небудь незвичайного, несподіваного, незрозумілого і т. ін. Діти .. Словник української мови у 20 томах
  8. подив — ПО́ДИВ, у, ч. 1. Почуття або стан, викликані сильним враженням від чого-небудь незвичайного, несподіваного, незрозумілого і т. ін. Діти.. Словник української мови в 11 томах
  9. подив — Подив, -ву м. Поглядѣнье. Для подиву дівку продають. Ном. № 8985. Словник української мови Грінченка