подовгастий
ДОВГА́СТИЙ (у якого довжина більша за ширину), ВИ́ДОВЖЕНИЙ, ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, ПОДО́ВЖЕНИЙ, ДОВГУВА́ТИЙ, ПОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГУВА́ТИЙ, ЛІНІ́ЙНИЙ спец., ПОДОВЖА́СТИЙ діал.; ОВА́ЛЬНИЙ (заокруглений). Це було довгасте, вузьке, з досить широкими вікнами й низькою стелею приміщення (Г. Коцюба); Озеряни ніяк не могли уявити, як вони вмістяться в отому видовженому, але страшенно тісному чотирикутнику степу, де мало постати їхнє нове село (П. Загребельний); Спершись ліктями на зубчатий паркан, стоїть Яцуба. Обличчя аскета, витягнуте, закостеніле (О. Гончар); Подовжені тіні прибрали велетенських розмірів (Я. Качура); На її в міру повних щоках з'являлися довгуваті ямочки, що якоюсь дивною силою вабили Маркові очі (С. Чорнобривець); Сей капелюх виглядав, як обернений догори дном малий подовгастий човен (О. Маковей); Продовгаста, темна, з одним вікном, і то заслоненим фіранкою, низька.. кімната (Ірина Вільде); Посеред кімнати — продовгуватий стіл (Д. Ткач); Цибуля лінійна; В подовжастій темнуватій казармі на столах вже стояли миски з борщем (І. Нечуй-Левицький); Над письмовим столом висіли в овальних рамах потемнілі від часу портрети (З. Тулуб).
Значення в інших словниках
- подовгастий — подо́вга́стий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- подовгастий — -а, -е, діал. Довгастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подовгастий — Подо́вгастий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подовгастий — ПОДО́ВГА́СТИЙ, а, е, діал. Довгастий. Лице його, трохи подовгасте, мало барву якусь смагляву (Л. Мартович); Ліжко і тапчан хлопці поставили .. вздовж стіни .. Подовгастий конторський стіл – проти ліжка (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
- подовгастий — ПОДО́ВГА́СТИЙ, а, е, діал. Довгастий. Лице його, трохи подовгасте, мало барву якусь смагляву (Март., Тв., 1954, 231); Ліжко і тапчан хлопці поставили.. вздовж стіни.. Подовгастий конторський стіл — проти ліжка (Гжицький, Вел. надії, 1963, 180). Словник української мови в 11 томах