подразнити

ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРОЧИ́ТИ розм., ДРОЧИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., РОЗДРО́ЧУВАТИ розм., ГРА́ТИ НА НЕ́РВАХ у кого, кому, розм., ШКИЛЮВА́ТИ діал.; ГВАЛТУВА́ТИ (собак). — Док.: подратува́ти, роздратува́ти, роздражни́ти, подражни́ти, роздразни́ти, подразни́ти, роздрочи́ти. — Який там чорт собак дратує? (Панас Мирний); Сердитого спиняти — гірш роздратувати (прислів'я); — Каргат сам винуватий: роздражнив собак (Ю. Шовкопляс); Бився (Сергій) з дітворою, дражнив собак, — одним словом, робив усі ті збитки, які присущі всім дітям його віку (Григорій Тютюнник); Настирливо кричав десь зовсім недалеко деркач, наче дратувався зі мною (Л. Смілянський); З-за огорожі пухкий панич.. висолопив язика й дражнився... (А. Головко); Сердита, писана сойка на самітній смереці дразнить: "Сам собі винен! Еге! еге..." (І. Франко); Муха та й та гнівається, як роздразнити її (З. Мороз); Більше як півночі минуло, а під кущами все ще чуються тихі речі, переривані поцілунком та сміхом, що то дразниться, то лащиться (Г. Хоткевич); Баба Явдоха з Парасчиної тварі добре бачила, що кортить дівці, і навмисне дрочила її (О. Кониський); Вона буцім подавала йому палицю, але зараз же хапала її назад та й ховалася за круглий стіл. Дрочилася(Лесь Мартович); — Все село обходив, усіх куркульських собак роздрочив (М. Стельмах); Замфір шкилював примаря, називаючи його хабарником за те, що пустив у село комісію (М. Коцюбинський); Кишлаки якнайдалі оббігала (Чинар-бібі), щоб і собак не ґвалтувати (І. Ле). — Пор. насміха́тися.

ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил., ЕЛЕКТРИЗУВА́ТИ підсил., НАЕЛЕКТРИЗО́ВУВАТИ підсил., П'ЯНИ́ТИ підсил., ОП'ЯНЯ́ТИ підсил., ОП'Я́НЮВАТИ підсил. рідше, СП'ЯНЯ́ТИ підсил., ХМЕЛИ́ТИ підсил., ПІДІГРІВА́ТИ розм., РОЗЖЕ́ВРЮВАТИ розм., РОЗЖА́РЮВАТИ підсил. розм., ОБУДЖА́ТИ (ОБУЖА́ТИ) заст. — Док.: збуди́ти, схвилюва́ти, розхвилюва́ти, подразни́ти, розгарячи́ти, розпали́ти, розігрі́ти, заряди́ти, наелектризува́ти, оп'яни́ти, сп'яни́ти, захмели́ти, підігрі́ти, розже́врити, розжа́рити, обу́дити. По селу шугали найнеймовірніші чутки, збуджували і так схвильованих артільників і гнали їх до громадських стаєнь (Г. Епік); Ця подорож віщувала йому багато незвичайного, такого, що заразом і лякало і радісно хвилювало (Я. Качура); Тривожні вісті з позицій гарячили козацьку войовничу кров (А. Хорунжий); Його сухувата стриманість дражнила й розпалювала її більше, ніж коли б він пішов назустріч її заграванням (З. Тулуб); Разів з двадцять викрикує (гуцул) це "не дай си" з найдивнішими інтонаціями і електризує своєю екстазою і без того вже наелектризовану товпу (Г. Хоткевич); Проста й коротенька промова Криги наелектризувала моряків (М. Трублаїні); Слава нареченого п'янила її, запалювала кров, молоду, гарячу (З. Тулуб); — Ну й Льоня!.. Ну й молодчага!.. — чулися схвальні, підбадьорюючі вигуки. Вони підігрівали хлопця, додавали йому вправності (М. Ткач); — Я бачив, що якоїсь іскри треба, щоб душі їх розжеврить, запалить (І. Франко). — Пор. 2. дратува́ти, 1. хвилюва́ти.

ПОДРА́ЗНЮВАТИ (викликати біль, неприємні відчуття), ДРАТУВА́ТИ, ДЕ́РТИ (ДРА́ТИ), ДРЯ́ПАТИ розм. (горло); ВИЇДА́ТИ (очі). — Док.: подразни́ти, подратува́ти. Систематично подразнюючи слизову оболонку рота, куріння створює сприятливі умови для захворювання людини на рак губи (з журналу); Нога у мене дуже боліла, я ледве ходив і дратувати її гімнастикою не хотів (М. Коцюбинський); Кашлянув (Дорош) тим характерним кашлем, коли людина наковтається пилюки і в неї дере в горлі (Григорій Тютюнник); Як ковтав, у пересохлому горлі боляче дряпало (І. Чендей); Надя роздмухувала вчорашні жаринки. Дим виїдав очі (Р. Іваничук).