подряпина
ПОДРЯ́ПИНА (неглибока довгаста ранка на тілі, пошкодження на предметі, заподіяне чимсь гострим), ДРЯ́ПИНА, ПОДРЯ́ПИНКА, РОЗДРЯ́ПИНКА розм., УШКРЯ́БИНА розм. Дівчині так хотілось хоч кінчиком пальців погладити подряпини на його лиці (П. Колесник); Ступні у дряпинах, відкритих ранках, під пальчиками кров усе літо (Т. Масенко); А Зіна з жахом дивилася на свої тендітні руки.. Під нігті часто набивалася земля, шкіра загоріла й порепалась, була вся в подряпинках від колючок (О. Іваненко); Маленькі, смагляві, в якихось роздряпинках руки її так і шурхають між стеблами та суцвіттями (О. Гончар); Лапнувся (Перехрест) за вухо. Ушкрябина взялася болячим, спухлим струпом (І. Ле). — Пор. садно́.
САДНО́ (ушкодження на тілі від удару); ПО́ШМОРГ (неглибокий довгастий слід, ранка на тілі від тертя об щось). Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його на виду і на тілі пошморги (Б. Грінченко). — Пор. подря́пина.
Значення в інших словниках
- подряпина — подря́пина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- подряпина — див. рана Словник синонімів Вусика
- подряпина — -и, ж. 1》 Неглибока, довгаста ранка на тілі, заподіяна чим-небудь тонким, гострим. || розм. Легка, неглибока рана (від кулі і т. ін.). 2》 Пошкодження у вигляді смуги, риски на поверхні чого-небудь, заподіяне чимсь гострим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подряпина — ПОДРЯ́ПИНА, и, ж. 1. Неглибока, довгаста ранка на тілі, заподіяна чим-небудь тонким, гострим. На оголеному передпліччі хворого лікар зробив кілька подряпин (з наук.-попул. літ.); Руки, геть усі в подряпинах, ніжно обіймали потріпану читанку (Ю. Словник української мови у 20 томах
- подряпина — ПОДРЯ́ПИНА, и, ж. 1. Неглибока, довгаста ранка на тілі, заподіяна чим-небудь тонким, гострим. На оголеному передпліччі хворого лікар зробив кілька подряпин (Наука.., 9, 1965, 58); Руки, геть усі в подряпинах, ніжно обіймали потріпану читанку (Збан. Словник української мови в 11 томах