подум

ЗА́ДУМ (те, що задумане — перев. заздалегідь), ЗА́МИСЕЛ, ПО́МИСЕЛ, ПО́МИСЛ книжн., ЗАТІ́Я розм., ПО́ДУМ рідко; ПРОГРА́МА, ПЛАН (добре обдуманий, конкретний); ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИ́ГЛЯД (на майбутнє); ПЕРЕДБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕДНАКРЕ́СЛЕННЯ, НАКРЕ́СЛЕННЯ, ПРОЕ́КТ (приблизний, уявний); ПРОЖЕ́КТ ірон. (який не має точного обґрунтування). І ось у нього виник задум створити цикл віршів про будівельників (О. Гуреїв); Ні на крок не відступаючи від замислів і заповіту предків, він (імператор Костянтин VІІ) вважав, що Східна Римська імперія неминуче стикнеться з Руссю (С. Скляренко); — Все він чимось заклопотаний, все він серйозний, все в нього йде по програмі (О. Гончар); План, як проскочити у сад до Бондаренчихи Марії Василівни, визрів у нього відразу (І. Сенченко); Микола ділився своїми проектами з Стовбуном (Л. Смілянський); Дід Гапличок мав прожект вивести породу корів на вісім дійок (Є. Гуцало). — Пор. на́мір.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подум — по́дум іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. подум — -у, ч., поет., рідко. Думка, помисел. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подум — ПО́ДУМ, у, ч., поет., рідко. Думка, помисел. Шуми, Славутичу-ріко, Ростіть, дерева юні, гінко, Клоніться вітами до ніг Великим людям і народам, Що в нас із ними спільний подум (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. подум — ПО́ДУМ, у, ч., поет., рідко. Думка, помисел. Шуми, Славутичу-ріко, Ростіть, дерева юні, гінко, Клоніться вітами до ніг Великим людям і народам, Що в нас із ними спільний подум (Рильський, II, 1960, 107). Словник української мови в 11 томах