покроїти
КРО́ЇТИ (розрізати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо), РОЗКРО́ЮВАТИ, КРА́ЯТИ розм.; ВИКРО́ЮВАТИ (вирізати з тканини, шкіри такі частини). — Док.: покро́їти, розкро́їти, покра́яти, ви́кроїти. Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкії вибирає та кроїть та приміряє на панночку (Марко Вовчок); Розкроювати тканину; Пану чоботи він краяв Та купця корив і лаяв (Я. Щоголів).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покроїти — покро́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покроїти — -ою, -оїш, перех. 1》 Док. до кроїти. 2》 док. Кроїти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покроїти — ПОКРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, що. 1. Док. до кро́їти. Вона покроїла сорочку. 2. док. Кроїти якийсь час. Словник української мови у 20 томах
- покроїти — ПОКРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, перех. 1. Док. до кро́їти. Вона покроїла сорочку. 2. док. Кроїти якийсь час. Словник української мови в 11 томах