полокшити

РУБА́ТИ (ударяючи чимось гострим, розділяти на дрібні частинки, шматки), СІКТИ, ЛОКШИТИ розм. — Док.: поруба́ти, посікти́, полокши́ти. Б'є, рубає кригу й Вутанька (О. Гончар); Решту (м'яса) порубали, пересолили і склали в бочку (В. Гжицький); Січе (Йонка) хмиз сокирою (Григорій Тютюнник); (Шрам:) Що ж, що рука утята? І цурпалком недобитків Локшитиму (М. Старицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полокшити — -шу, -шиш, перех., розм. Док. до локшити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полокшити — полокши́ти дієслово доконаного виду посікти, порубати на дрібні частини, шматки розм. Орфографічний словник української мови
  3. полокшити — ПОЛОКШИ́ТИ, шу́, ши́ш, кого, що, розм. Док. до локши́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. полокшити — ПОЛОКШИ́ТИ, шу́, ши́ш, перех., розм. Док. до локши́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. полокшити — Полокши́ти, -шу́, -ши́ш гл. Искрошить какъ лапшу. Словник української мови Грінченка