полуніч

ПІ́ВНІЧ (час, який відповідає 12-й годині ночі), ОПІ́ВНІЧ, ПОЛУНІ́Ч заст., поет. Ой звечора дрібний дощ ішов, А к півночі притуманило (пісня); З опівночі пліт лежав готовий, аж просивсь на воду (М. Коцюбинський); Приходить (син) на край світа Близько полуночі (С. Руданський).

ПІ́ВНІЧ (напрямок, бік, протилежний півдню; північна частина якоїсь місцевості, країни; місцевість, край з холодним кліматом), ОПІ́ВНІЧ поет., заст., ПОЛУНІ́Ч заст.; НОРД спец. (про напрямок вітру, хвиль тощо). Од півночі уся покрівля аж зеленіла од моху (І. Нечуй-Левицький); Обидва хлопчики давно вже вирішили, що вони будуть капітанами і поїдуть удвох на північ (О. Донченко); Вітер з опівночі, сніг і вишина (В. Сосюра); Повій, вітре, з полуночі (С. Руданський); Пливемо. А напрямок — норд! (С. Голованівський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полуніч — I -ночі, ж., рідко. Те саме, що північ I. II -ночі, ж., рідко. Те саме, що північ II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полуніч — Північ, опівніч, опівночі Словник чужослів Павло Штепа
  3. полуніч — полуні́ч 1 іменник жіночого роду північ — час на межі двох діб рідко полуні́ч 2 іменник жіночого роду північ — частина світу рідко Орфографічний словник української мови
  4. полуніч — ПОЛУНІ́Ч¹, но́чі, ж., рідко. Те саме, що пі́вніч¹. Засвистали козаченьки В похід з полуночі (з народної пісні). ПОЛУНІ́Ч², но́чі, ж., рідко. Те саме, що пі́вніч². При дорозі – два садочки, Що вбирають очі: Їден прямо на полудень, Другий к полуночі (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах
  5. полуніч — ПОЛУНІ́Ч¹, но́чі, ж., рідко. Те саме, що пі́вніч¹. Засвистали козаченьки В похід з полуночі (Укр.. лір. пісні, 1958, 466). ПОЛУНІ́Ч², но́чі, ж., рідко. Те саме, що пі́вніч². При дорозі — два садочки, Що вбирають очі: Їден прямо на полудень, Другий к полуночі (Рудан., Тв., 1959, 469). Словник української мови в 11 томах