1. Словник синонімів української мови

полуск

ТРІСК (різкий або сухий звук, який утворюється, коли щось ламається, лопається, тріскає тощо), ТРІ́СКІТ, ЛУСК, ЛУ́СКІТ, ЛО́СКІТ діал., ТРЯ́СКІТ рідко, ПО́ЛУСК рідко; ТРІСКОТНЕ́ЧА розм., ТРІСКОТНЯ́ розм., ТРІСКОТНЯ́ВА розм. (безперервні або тривалі звуки). Весело, з тріском палає в печі сухий комиш (М. Коцюбинський); З тріскотом, здається, ніби хто трощить черепицю, біжить з-під лемеша сіра вузенька скиба (Ю. Мушкетик); До самого вечора сполохано клекотіли граки над парком, з тріском та луском летіли вниз їхні гнізда (О. Гончар); Плавні горіли.. Соломіїне вухо ловить вже далекий лускіт сухого комишу (М. Коцюбинський); Впала з лоскотом смерека (Уляна Кравченко); Кроква з тряскотом рушиться (Леся Українка); Тріскотнеча розривних куль наростала (О. Гончар); Фронт присунувся вже зовсім близько, виразно долітає пекельна тріскотня (Я. Качура); З грубки, де з тріскотнявою палахкотіла солома, цілим снопом вирвалося яскраве полум'я (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полуск — -у, ч., рідко. Те саме, що тріск. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полуск — по́луск іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. полуск — ПО́ЛУСК, у, ч., рідко. Те саме, що тріск. Словник української мови у 20 томах
  4. полуск — ПО́ЛУСК, у, ч., рідко. Те саме, що тріск. Словник української мови в 11 томах
  5. полуск — По́луск, -ку м. Трескъ. Не чує полуску. Ном. № 4222. Словник української мови Грінченка