полячка

ПО́ЛЬКА (жінка польської національності), ПОЛЯ́ЧКА, ЛЯ́ШКА іст., ЛЯХІ́ВКА (ЛЯХО́ВКА) іст. Марія Вікторівна Добровольська за походженням наполовину полька (з газети); (Личак:) А тепер наш знаменитий поет оспівує якусь горду полячку й своє нещасливе кохання (Л. Смілянський); — У його жінка — княгиня з Волині, ляшка (П. Куліш); Ніхто з селян і не побачив, як князь Четвертинський одрікся од батьківської віри і як його повінчали з ляхівкою (О. Стороженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полячка — див. поляки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полячка — поля́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. полячка — ПОЛЯ́ЧКА див. поля́ки. Словник української мови у 20 томах
  4. полячка — ПОЛЯ́ЧКА див. поля́ки. Словник української мови в 11 томах