поманливий

ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ, ПОМА́НЛИВИЙ, ПРИВОРО́ЖЛИВИЙ, ПРИТЯГА́ЛЬНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ЗАХО́ПЛИВИЙ підсил., ЧАРІВЛИ́ВИЙ підсил., ЦІКА́ВИЙ розм. рідше, ІНТЕРЕ́СНИЙ розм. рідше, ПОНА́ДЛИВИЙ діал. Щось привабливе й красиве було в напівзігнутій дужій постаті косаря, в широких помахах його коси (М. Стельмах); Часом соловейко у кущах розповідав йому про розкішні привабні краї і про те, що він бачив у тих краях (М. Рильський); Ваблива даль.. Нові дороги Розбудять громом гармаші (М. Нагнибіда); Пахло духами вабних далей (А. Головко); Солдат підповз до дерева й опинився в звабливому холодочку (Ю. Мартич); О, це фонтани гуркотливі Так заіскрились в гущині, Це їхні звабні, звучні співи Здаля почулися мені (Є. Фомін); Боже! яким величним, блискучим, повабним здалось метеликові те світло! (Леся Українка); — Мабуть, ніщо не робить квартиру такою принадною, як шафи зі старими книгами! — казав Максим Тадейович (Ю. Мартич); Іван Сергійович почав малювати принадливі картини осінньої природи (О. Донченко); В очах (Саїда) відбилося й стриміло, як мара, перелякане смугляво-приворожливе молоде обличчя (І. Ле); Чари математичних символів дуже притягальні. Вони захоплюють людину, як поезія, музика (з журналу); Небо над землею, Як весна, привітне, Як над синім ставом пісня солов'я (В. Сосюра); Швидко батько й мати помітили, що ясні очі і тихі, щирі розмови їх найстаршої дочки Маринці зробили для Андруся їх хату ще привітливішою і теплішою (І. Франко); Саїд вистромляв голову за скло (машини), раптом поринаючи в захопливу прохолоду мокрого з дощем вітру (І. Ле); Свята моя земле, мій краю чарівливий, Ти — вічний спогад мій, в тобі я був щасливий (А. Кримський); Я багато часу потратила на руїни Помпеї, але не жалкую, бо то, здається мені, річ єдина в світі і надзвичайно цікава (Леся Українка); Дівчина, як виявилось, була не тільки вродлива, а й інтересна по-своєму і дуже лагідна (А. Головко); Надія — провести спокійно кілька хвиль разом з улюбленим паничем, обідати з ним досита — була дуже понадлива для Маланки (І. Франко). — Пор. 1. приє́мний, споку́сливий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поманливий — пома́нливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. поманливий — -а, -е, розм. Те саме, що манливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поманливий — ПОМА́НЛИВИЙ, а, е, розм. Те саме, що манли́вий. І знов йметься їй на життя веселе і любе, і забігає вона вже думками поманливими... (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. поманливий — ПОМА́НЛИВИЙ, а, е, розм. Те саме, що манли́вий. І знов йметься їй на життя веселе і любе, і забігає вона вже думками поманливими… (Вовчок, І, 1955, 215). Словник української мови в 11 томах
  5. поманливий — Поманли́вий, -а, -е Заманчивый. Була десь у тісній земній неволі, та се визволилася, і Знов ійметься їй на життя веселе й любе, і забігає вона вже думками поманливими. МВ. ІІ. 134. Словник української мови Грінченка