померанцевий

ОРА́НЖЕВИЙ (жовтий із червонуватим відтінком), ЖОВТОГАРЯ́ЧИЙ, ПОМАРА́НЧЕВИЙ, АПЕЛЬСИ́НОВИЙ, ПОМЕРА́НЦЕВИЙ рідко. Усей поділ гори сяв оранжевими, жовтими та ясно-зеленими огнями (І. Нечуй-Левицький); Сарафинка в жовтогарячій хустині поміж дівчатами найфайніша дівчина (Ф. Малицький); На небі з'явився помаранчевий місяць (Юліан Опільський).

ПОМАРА́НЧЕВИЙ, АПЕЛЬСИ́НОВИЙ, ПОМЕРА́НЦЕВИЙ заст. Це був зовсім невеличкий сад, не більше десятка помаранчевих дерев (О. Донченко); Сів я пити чай з помаранчевим варенням (Ю. Яновський); Гордістю Ернандеса став садок з апельсиновими та грейпфрутовими деревами (з журналу); Молодість відквітне швидше за померанцеве дерево (З. Тулуб). — Пор. помаранча.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. померанцевий — помера́нцевий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. померанцевий — -а, -е. 1》 Прикм. до померанець. Померанцеве дерево. || Вигот. з померанців. Померанцева олія. 2》 Оранжево-червоний, кольору стиглого померанця. 3》 у знач. ім. померанцеві, -вих, мн. Підродина рутових, до якої належать цитрусові та деякі інші вічнозелені субтропічні рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. померанцевий — ПОМЕРА́НЦЕВИЙ, а, е. 1. Прикм. до помера́нець. Померанцеве дерево; // Вигот. з померанців. Померанцева олія. 2. Жовтогарячий, кольору стиглого померанця. 3. у знач. ім. помера́нцеві, вих, мн. Підродина рутових, до якої належать цитрусові та деякі інші вічнозелені субтропічні рослини. Словник української мови у 20 томах
  4. померанцевий — ПОМЕРА́НЦЕВИЙ, а, е. 1. Прикм. до помера́нець. Померанцеве дерево; // Вигот. з померанців. Померанцева олія. 2. Оранжево-червоний, кольору стиглого померанця. 3. у знач. ім. помера́нцеві, вих, мн. Підродина рутових, до якої належать цитрусові та деякі інші вічнозелені субтропічні рослини. Словник української мови в 11 томах