понад
БІ́ЛЬШЕ у знач. прийм., з род. в. або із спол. ніж, як і знах. в. (при позначенні кількості та розміру вказує на їх перевищення); НАД (НА́ДІ перед деякими сполученнями приголосних) (НА́ДО рідше) із знах. в., ПО́НАД (ПО́НАДІ перед деякими сполученнями приголосних) (ПО́НАДО рідше) із знах. в. (указують також на перевищення міри); ПА́ЧЕ з род. в., заст., ірон. (указує на перевищення міри). Я доходжу до епізоду (в кіноплівці), що його треба викинути. Він величенький — більше сотні метрів (Ю. Яновський); За табором тяглося більше як сто тисяч возів (І. Нечуй-Левицький); (Любов:) Я люблю тебе, давно люблю, над життя, над щастя, над усе на світі (Леся Українка); Понад місяць минуло, перше ніж позбувся він своїх ран і поїхав на поправку додому (О. Довженко); Не перший рік лісок цей пану Я паче ока стережу (І. Манжура).
Значення в інших словниках
- понад — по́над прийменник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- понад — див. багато; уздовж Словник синонімів Вусика
- понад — рідко понаді, понадо, прийм., з оруд. і знах. відмінками. Сполучення з понад виражають: Просторові відношення: 1》 Уживається на позначення предмета, особи, місця: а) вище від яких міститься, рухається хто-, що-небудь... Великий тлумачний словник сучасної мови
- понад — ПО́НАД, рідко ПОНАДІ́, ПОНАДО́, прийм., з оруд. і знах. в. Сполучення з по́над виражають: Просторові відношення 1. Уживається при позначенні предмета, особи, місця; // з оруд. в. Уживається при позначенні предмета або місця. 2. з оруд. в., рідше із знах. Словник української мови у 20 томах
- понад — Понад, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- понад — ПО́НАД, рідко ПОНАДІ́, ПОНАДО́, прийм., з оруд. і знах. відмінками. Сполучення з по́над виражають: Просторові відношення 1. Уживається при позначенні предмета, особи, місця: а) вище від яких міститься, рухається хто-, що-небудь... Словник української мови в 11 томах
- понад — Понад пред. Надъ, вдоль чего, около. Понад морем-Дунаєм вітер явор хитає. Макс. Пливе понад берегом. Рудч. Ск. II. 19. Понад шляхом, щирицею ховрашки гуляють. Шевч. 11. Словник української мови Грінченка