попасатися
ПА́СТИСЯ (годуватися на пасовищі), ПА́СТИ діал.; ПОПАСА́ТИСЯ розм., ПОПАСА́ТИ розм., ПОПА́СУВАТИ розм. (перев. у дорозі або час від часу); НАПАСА́ТИСЯ (досита); ПІДПАСА́ТИСЯ розм. (трохи або час від часу). — Док.: попа́стися, напа́стися, упа́стися, підпа́стися. За насипом паслися на приколі коні (С. Журахович); Тут ущипне (вівця) траву, там ущипне та й далі, та й далі. Не пасе так, як худобина, тілько щипле, як дитина (І. Франко); На обочині поміж старими липами попасалися нерозсідлані коні (М. Стельмах); — Ти ж траву толочиш, а не попасаєш (І. Волошин); Корови напаслися соковитої трави з росою (К. Гордієнко); У Сазі підпасалася перелітна птиця (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попасатися — попаса́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- попасатися — -ається, недок., розм. Те саме, що пастися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попасатися — ПОПАСА́ТИСЯ, а́ється, недок., розм. Те саме, що па́стися. На білій дорозі спокійно попасалась пара коней, запряжених в наповнений яблуками віз (М. Стельмах); Колись тут попасались коні Святослава (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
- попасатися — ПОПАСА́ТИСЯ, а́ється, недок., розм. Те саме, що па́стися. На білій дорозі спокійно попасалась пара коней, запряжених в наповнений яблуками віз (Стельмах, Правда.., 1961, 449); Колись тут попасались коні Святослава (Довж., І, 1958, 388). Словник української мови в 11 томах