попастися

ДІСТАВА́ТИСЯ кому (переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю), ПОПАДА́ТИ, ПОПАДА́ТИСЯ, ПЕРЕПАДА́ТИ, ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, до кого, ВІДХО́ДИТИ від кого до кого, ДОСТАВА́ТИСЯ розм., ПРИХО́ДИТИ розм.; ПЕРЕХО́ДИТИ кому, до кого (ставати власністю іншого); ПОЛИША́ТИСЯ (після когось); ПРИПАДА́ТИ, ПРИХО́ДИТИСЯ (кому, на кого — на чиюсь долю, внаслідок розподілу); КА́ПАТИ розм. (про гроші — час від часу). — Док.: діста́тися, попа́сти, попа́стися, перепа́сти, потра́пити, відійти́, доста́тися, прийти́, перейти́, полиши́тися, припа́сти, упа́сти (впа́сти), прийти́ся, ка́пнути. Тяжко, ох, як тяжко діставались йому десятинки. Коли іншим приходили спадки, коли інші добували хитрі гроші.., він понадіявся на своє здоров'я, на свої руки (М. Стельмах); Що скупому в руки попало, то все пропало (прислів'я); — Розумна голова, а дурню попалась (прислів'я); Всю громаду оплів (Іван) — зараз же за писарчука постановили, і тут багато хабарів йому перепадало (Грицько Григоренко); Вирішено було.. надати допомогу бідноті Чаплинки, Каланчака та інших сіл, стежачи за тим, щоб допомога ця потрапила кому слід (О. Гончар); Як громада ділила між братами дім старого Кайдаша, до Карпової половини одійшла груша (І. Нечуй-Левицький); Хіба не рівна частина досталася на долю братів? Усе ж пополам паювали (Панас Мирний); Носився бриг по морях, латаючи паруси, поновлюючи щогли і переходячи від дідів до онуків (Ю. Яновський); Полишилася (лавка) йому в спадщині ще по дідові (О. Кобилянська); — Буде (сестра) зацікавлена в тому, щоб чимскоріш позбутися вас з хати і, очевидно, без тієї часточки, що припадає вам у спадок (Ірина Вільде); Кожному упала нарізна дорога, — Смілому багата, смирному убога (Я. Щоголів); Нетерплячі міряли поле, щоб дізнатись, скільки прийдеться на душу (М. Коцюбинський); — Перепадає було там, цідиться сяка-така копійчина за копійчиною, капає було потроху (І. Нечуй-Левицький).

ОПИНИ́ТИСЯ (з'явитися де-небудь несподівано або випадково; виявитися в незручному, невигідному становищі), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ПОПА́СТИСЯ, НАЛУЧИ́ТИ розм., УЧИНИ́ТИСЯ (ВЧИНИ́ТИСЯ) діал.; ПІДПА́СТИ (стати залежним від кого-, чого-небудь). — Недок.: опиня́тися, потрапля́ти, попада́ти, попада́тися, налуча́ти, підпада́ти. Вода ринула через борт, рибалки опинилися у воді (Ю. Яновський); Од того часу.. народ знов опинився в неволі в панів (І. Нечуй-Левицький); Нудатов вперше потрапив у таку екзотичну обстановку (З. Тулуб); Машина, проскочивши фронтову зону.., раптом потрапила під артилерійський обстріл (В. Кучер); Дай жінці волю, сам попадеш у неволю (прислів'я); От там, край очерету яма, коли б на неї не налучить (Панас Мирний); Вона так несподівано вчинилася обік Фрузі, що ся.. аж злякалася, побачивши її (І. Франко); Після першого поділу Польщі у 1772 році Галичина підпала під гніт Австро-Угорської імперії (з журналу). — Пор. 1. потрапля́ти.

ПОПАДА́ТИСЯ (бути схопленим, упійманим), ЛОВИ́ТИСЯ. — Док.: попа́стися, злови́тися. "Гаразд, — сказав він, — пташко! Не злі твої науки, Лети ж собі й стрільцеві Не попадайся в руки" (І. Франко); Де моя пташка тямуща, Що не зловилась сітями? (А. Кримський).

ТРАПЛЯ́ТИСЯ (випадково виявлятися на чиємусь шляху, в якомусь місці), ЗУСТРІЧА́ТИСЯ, ПОПАДА́ТИСЯ, ПОПАДА́ТИ, ПОДИ́БУВАТИСЯ розм., ПІДВЕРТА́ТИСЯ розм., ПРИХО́ДИТИСЯ розм., ТРАФЛЯ́ТИСЯ діал., ЛУЧА́ТИСЯ діал., ВИЛУЧА́ТИСЯ діал., ПОТРАПЛЯ́ТИСЯ розм. рідко; ВИПАДА́ТИ, ВИДАВА́ТИСЯ (бувати); ПРОГЛЯДА́ТИ, ПЕРЕПАДА́ТИ, ПРОКИДА́ТИСЯ діал. (зрідка). — Док.: тра́питися, зустрі́тися (зустрі́нутися), спітка́тися, попа́стися, попа́сти, поди́батися, підверну́тися, прийти́ся, тра́фитися, лучи́тися, ви́лучитися, потра́питися, притра́питися діал. ви́пасти, прогля́нути, перепа́сти. — Коли вона схоче, то нехай їде з вами — з Богом, Парасю, коли люди трапляються! — обізвався Балабуха (І. Нечуй-Левицький); Біля нього, як завжди, лежало "ружжо", взяте на той випадок, якби в степу зненацька зустрілась якась дичина (Григорій Тютюнник); — Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається. Жити між людьми важко! (Ганна Барвінок); Вона.. зривала квіти, що попадалися, з опалом впивала їх пахощі (Марко Вовчок); Той (прокурор) було — і не думай його зупиняти: чи до діла, чи не до діла, знай підписує, що попада (Г. Квітка-Основ'яненко); Трактористи добре напартачили: то тут, то там на поверхню виходили огріхи, подибувалися незаскороджені ями (Д. Бедзик); — Женись, — каже, — Савко, бо я вже не потягну. — Ну, а тут якраз мені одна підвернулась (Ю. Збанацький); (Сербин:) А Мар'яна.. така гарна! І між нашими сербинками не приходилось бачить таких (С. Васильченко); Лучалися їй женихи, та не хотіла ні за кого виходити (Панас Мирний); Ночі видавались теплі (А. Шиян); А меж ними і землячки Де-де проглядають (Т. Шевченко); Коли ж скінчилися дощі, стали морози перепадати, заслабла знов наша баба (Грицько Григоренко); То там, то тут прокидалися серед квітучих трав зелені, сизуваті лани пшениці (Ю. Збанацький).

ПА́СТИСЯ (годуватися на пасовищі), ПА́СТИ діал.; ПОПАСА́ТИСЯ розм., ПОПАСА́ТИ розм., ПОПА́СУВАТИ розм. (перев. у дорозі або час від часу); НАПАСА́ТИСЯ (досита); ПІДПАСА́ТИСЯ розм. (трохи або час від часу). — Док.: попа́стися, напа́стися, упа́стися, підпа́стися. За насипом паслися на приколі коні (С. Журахович); Тут ущипне (вівця) траву, там ущипне та й далі, та й далі. Не пасе так, як худобина, тілько щипле, як дитина (І. Франко); На обочині поміж старими липами попасалися нерозсідлані коні (М. Стельмах); — Ти ж траву толочиш, а не попасаєш (І. Волошин); Корови напаслися соковитої трави з росою (К. Гордієнко); У Сазі підпасалася перелітна птиця (Григорій Тютюнник).