попускатися

ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого (переставати дотримуватися своїх попередніх поглядів, переконань, висловлювань і т. ін.), ЗРІКА́ТИСЯ чого, ВІДРІКА́ТИСЯ, ВІДСТУПА́ТИ, ВІДСТУПА́ТИСЯ, ПОСТУПА́ТИСЯ в чому, ПОРИВА́ТИ з чим, ВІДХО́ДИТИ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯ розм., ВІДМА́ХУВАТИСЯ розм., ЗАДКУВА́ТИ фам., ПОПУСКА́ТИСЯ чого діал., ВІДКА́ЗУВАТИСЯ діал. — Док.: відмо́витися, зректи́ся, відректи́ся, відступи́ти, відступи́тися, поступи́тися, порва́ти, відійти́, відхрести́тися, відмахну́тися, позадкува́ти, попусти́тися, відказа́тися. — Я відмовляюся розуміти великого гетьмана, — казав.. Пронський (З. Тулуб); — Пишіть Дубельтові!.. На словах зрікайтесь своїх переконань, щоб зберегти себе для боротьби, для майбутнього!.. — Ні-ко-ли! — по складах відрізав Шевченко (З. Тулуб); Люди, що відрікаються від своєї Батьківщини, відрікаються тим самим і від свого сумління (Я. Галан); Засланий поляками за патріотизм у далекий край.., він.. не поступився в своїх пересвідченнях (І. Нечуй-Левицький); (Неріса:) Я не відступлюсь від свого слова (Леся Українка); Порвати з догматизмом; Чи можна сказати, що в час творення "Пана Тадеуша" Міцкевич відійшов.. від свого демократизму, від своєї революційності? Ніяк (М. Рильський); Федорові й сьогодні вдалося.. від-хреститися від зустрічі з Віктором (М. Руденко); — Ну, скажу я вам зараз, що згодний.. А раптом трапиться щось, і мені доведеться позадкувати (А. Шиян); Так легко не попуститься Іван такої доброї нагоди (Лесь Мартович).

ВІДСТУПА́ТИ що (добровільно відмовлятися від чого-небудь на користь іншого або заради чогось), ВІДСТУПА́ТИСЯ від кого-чого, ПОСТУПА́ТИСЯ чим, ПОПУСКА́ТИ що, ПОПУСКА́ТИСЯ кого, чого, розм. — Док.: відступи́ти, відступи́тися, поступи́тися, попусти́ти, попусти́тися. — Ви ж нам при людях відступили (землю), а нащо відступили, о тім не було мови. А раз ви відступили, то поле наше (І. Франко); — Шкода часу! — За тиждень чи за два не закохуються смертельно. Тобі легко буде відступитись від неї (Є. Гуцало); Хоч як домагався староста, але батько Семенів не поступався йому своїм клином (Л. Смілянський); Жалкенько було Михайлові попускати братові більше городу, та така батькова воля — попустив (А. Тесленко); Так легко не попуститься Іван такої... доброї нагоди (Лесь Мартович). — Пор. 3. відмовля́тися, 1. зріка́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попускатися — попуска́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попускатися — -аюся, -аєшся, недок., попуститися, -ущуся, -устишся, док. 1》 кого, чого, розм. Добровільно відмовлятися від чогось, відступатися від кого-, чого-небудь. || Покидати, залишати кого-, що-небудь. 2》 без додатка. Переміщатися нижче; опускатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попускатися — ПОПУСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОПУСТИ́ТИСЯ, ущу́ся, у́стишся, док. 1. кого, чого, розм. Добровільно відмовлятися від чогось на користь іншого або заради чогось, відступатися від кого-, чого-небудь; поступатися. Словник української мови у 20 томах
  4. попускатися — Аюсь, -аєшся, недок., попуститися, -щусь, -тишся, док. 1. Зменшити свої амбіції, стримати вимоги. Попустись: ти дуже багато хочеш. 2. Заспокоїтись, розслабитись. Я вже попустилась: нехай ця ситуація залишиться у минулому. Словник сучасного українського сленгу
  5. попускатися — ПОПУСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОПУСТИ́ТИСЯ, ущу́ся, у́стишся, док. 1. кого, чого, розм. Добровільно відмовлятися від чогось, відступатися від кого-, чого-небудь. Словник української мови в 11 томах