1. Словник синонімів української мови

пораненьку

ВРА́НЦІ (УРА́НЦІ) (у ранковий час), ЗРА́НКУ, РА́НКОМ, РА́НО, ЗРА́ННЯ, ЗАРА́ННЯ, СПОЗАРА́НА, СПОЗАРА́НКУ, СПОЗАРА́ННЯ, ЗАРА́НІ розм., ПОРАНЕ́НЬКУ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАРА́НА діал., ПОРА́НО діал., ПОРА́НУ діал. (досить рано). Вранці, коли піднялося сонечко, ми вирушили до річки (О. Досвітній); Уранці я не втерпів і знову побіг до ковальні (Б. Грінченко); Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу (Григорій Тютюнник); Сьогодні він не спав цілу ніч. Лише ранком задрімав якусь годину (І. Микитенко); Рано, разом з сонцем, прокинулась і Харитя (М. Коцюбинський); В Обухівку Давид прийшов зарані — саме школярі сходились до школи (А. Головко); Сонечко за тучу сховалось зараннє (Г. Квітка-Основ'яненко); Газдині топлять зарана (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пораненьку — поране́ньку прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. пораненьку — див. рано Словник синонімів Вусика
  3. пораненьку — присл., розм. Рано-вранці; раненько. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пораненьку — ПОРАНЕ́НЬКУ, ПОРАНЕ́НЬКО, присл., розм. Рано вранці; раненько. У неділю пораненьку Усі дзвони дзвонять, Осаули з нагаями На панщину гонять (з народної пісні); – Там Галина моя пораненьку Свою ланку веде поміж нив (С. Словник української мови у 20 томах
  5. пораненьку — Поране́ньку, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пораненьку — ПОРАНЕ́НЬКУ, присл., розм. Рано вранці; раненько. У неділю пораненьку Усі дзвони дзвонять, Осаули з нагаями На панщину гонять (Укр.. лір. пісні, 1958, 500); — Там Галина моя пораненьку Свою ланку веде поміж нив (С. Ол., Вибр., 1957, 97). Словник української мови в 11 томах
  7. пораненьку — Пораненьку нар. Ранехонько. Ой у неділю рано-пораненьку, ой то ранніми зорями. ЗОЮР. І. 24. Словник української мови Грінченка