поромщик

ПОРО́МНИК (перевізник на поромі), ПАРО́МНИК розм., ПОРО́МЩИК розм., ПОРО́ННИК заст., ПОРО́НЩИК заст. Отець Вікентій зіскакує з воза і собі хапається за мотуз. Поромники тільки брови звели вгору і не промовили ні слова (М. Стельмах); Дивиться (Іван), стоїть край берега пором, а поромщика щось не видно (А. Шиян); Щось не поспішає запускати мотор старий поронник Лупу (М. Чабанівський); Внизу коло церкви на лиснячій воді чорнів серед Росі порон, а на йому ледве мріла біла сорочка поронщика (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поромщик — поро́мщик іменник чоловічого роду, істота поромник рідко Орфографічний словник української мови
  2. поромщик — ПОРО́МЩИК, заст. ПОРО́НЩИК, а, ч., рідко. Те саме, що поро́мник. Іде хлопець та йде, і приходить до річки широкої та бурхливої .. Гукнув хлопець поромщика (з казки); Чорнів серед Росі порон, а на йому [ньому] ледве мріла біла сорочка поронщика коло кодоли (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. поромщик — ПОРО́МЩИК, заст. ПОРО́НЩИК, а, ч., рідко. Те саме, що поро́мник. Іде хлопець та йде, і приходить до річки широкої та бурхливої.. Гукнув хлопець поромщика (Укр.. казки.., 1951, 287); Чорнів серед Росі порон, а на йому ледве мріла біла сорочка поронщика коло кодоли (Н.-Лев., II, 1956, 135). Словник української мови в 11 томах