поронник
ПОРО́МНИК (перевізник на поромі), ПАРО́МНИК розм., ПОРО́МЩИК розм., ПОРО́ННИК заст., ПОРО́НЩИК заст. Отець Вікентій зіскакує з воза і собі хапається за мотуз. Поромники тільки брови звели вгору і не промовили ні слова (М. Стельмах); Дивиться (Іван), стоїть край берега пором, а поромщика щось не видно (А. Шиян); Щось не поспішає запускати мотор старий поронник Лупу (М. Чабанівський); Внизу коло церкви на лиснячій воді чорнів серед Росі порон, а на йому ледве мріла біла сорочка поронщика (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поронник — поро́нник іменник чоловічого роду, істота поромник рідко Орфографічний словник української мови
- поронник — див. поромник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поронник — ПОРО́ННИК див. поро́мник. Словник української мови у 20 томах
- поронник — ПОРО́ННИК див. поро́мник. Словник української мови в 11 томах