порохнявіти

ТРУХЛЯ́ВІТИ (робитися трухлим), ТРУ́ХНУТИ, ПОРОХНІ́ТИ, ПОРОХНЯ́ВІТИ (ПОРОХНА́ВІТИ), ТРУХЛІ́ТИ, ВИТРУХА́ТИ розм., СТРУПІШІ́ТИ діал. — Док.: струхля́віти, потрухля́віти, стру́хнути, потру́хнути, спорохні́ти, спорохня́віти, струхлі́ти, ви́трухнути. З усіх ознак було помітно, що стовпи пролежали не один рік. Найнижчий шар уже почав трухлявіти (С. Добровольський); Лісник неохоче відімкнув колодку, відчинив рипливі двері і переступив поріг, що вже почав порохнявіти (М. Стельмах); Прілий дух гнилих пнів, запах кладовища лісного йшов на них з пущі, де трухліли мертві смереки (М. Коцюбинський); Дерев'яна маса струпішіла і кришилася, мов пухка глина (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порохнявіти — порохня́віти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порохнявіти — діал. порохнавіти, -іє, недок. 1》 Ставати трухлим, перетворюватися на труху; трухлявіти. || Гнити. 2》 рідко. Покриватися порохом, курявою. 3》 Перетворюватися на порох, пил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порохнявіти — ПОРОХНЯ́ВІТИ, діал. ПОРОХНА́ВІТИ, іє, недок. 1. Ставати трухлим, перетворюватися на труху; трухлявіти. У тому лісі гниє, порохнявіє скільки пнів і галуззя (І. Муратов); // Гнити. У чоловіка зуби порохнавіють (Сл. Б. Грінченка). 2. рідко. Словник української мови у 20 томах
  4. порохнявіти — ПОРОХНЯ́ВІТИ, діал. ПОРОХНА́ВІТИ, іє, недок. 1. Ставати трухлим, перетворюватися на труху; трухлявіти. У тому лісі гниє, порохнявіє скільки пнів і галуззя (Мур., Бук. повість, 1959, 4); // Гнити. У чоловіка зуби порохнавіють (Сл. Гр.). 2. рідко. Словник української мови в 11 томах
  5. порохнявіти — Порохнявіти, -вію, -єш гл. = порохнавіти. Угор. Словник української мови Грінченка