порушитися

ПОРУ́ШУВАТИСЯ (зазнавати відхилень у своєму вияві, ході, виконанні тощо), ЛАМА́ТИСЯ, РУЙНУВА́ТИСЯ, ЗРИВА́ТИСЯ розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм. рідше, ПЕРЕБИВА́ТИСЯ розм., ПОРУША́ТИСЯ діал. — Док.: пору́шитися, полама́тися, злама́тися (зломи́тися), зруйнуватися, зірва́тися, перерва́тися, переби́тися. Невідомо було, хто приїхав, може, якраз ота всемогутня жінка з прокуратури, яка щоквартально навідується до цього спецзакладу наглядати, чи все гаразд, чи не порушується законність (О. Гончар); — Ти уяви собі дівчину, яка тільки й думає про те, що вона гарна! Та в неї ж уся психіка від цього ламається! (Є. Гуцало); Фізичне здоров'я його не руйнувалося з такого режиму, а ще ніби й ліпшало (А. Кримський); — О, знову зривається репетиція! — сплеснула в долоні дівчина. — Свята незабаром, а ні ви, ні Григорій не знаєте своїх ролей (П. Автомонов); Звечора засипляв Славко борзо. Одначе це спання переривалось йому зараз по півночі (Лесь Мартович).

РУ́ХАТИСЯ (постійно змінювати своє положення внаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІЩА́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИСЯ, ВОРУШИ́ТИСЯ, ПОРУ́ШУВАТИСЯ, ПЕРЕСУВА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, ХОДИ́ТИ, РУША́ТИСЯ розм.; ШМИ́ГАТИ розм. (швидко); ПО́ВЗАТИ, ПОВЗТИ́ (припадаючи до поверхні тулубом і перебираючи кінцівками); ПЛА́ВАТИ, ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ (плавно); ПЕРЕЛІТА́ТИ (в повітрі); ГРА́ТИ, ВИГРАВА́ТИ, ГРА́ТИСЯ рідко (в різних напрямках — про риб, комах і т. ін.); КОТИ́ТИСЯ, ПЕРЕКО́ЧУВАТИСЯ, ПРОКОЧУВАТИСЯ (про хвилі, хмари); СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ (про туман, хмари й т. ін.). — Док.: ру́шитися, перемісти́тися, ворухну́тися, пору́шитися, пересу́нутися, поверну́тися, покоти́тися, перекоти́тися, посу́нутися. Рухалась планета, рухалось сонце в небі, рухались води своїми вічними валами, а воно (судно) стояло між хвиль іржаво, тупо, непорушно (О. Гончар); Довго переміщалися, пересувалися, поки зібралися знайомі до знайомих (А. Хижняк); Футболісти швидко переміщувалися по полю (з газети); Народ ворушиться поміж возами, наче комашня (І. Нечуй-Левицький); Дроти чимраз скоріше порушувалися, робота в руках росла, а нитка в'язалася щораз у нові ключки (Н. Кобринська); — Нащо мені те знати, як по небу зорі ходять? (Марко Вовчок); Дві пари швидко рушалися серед натовпу — то вони танцювали (Б. Грінченко); Всю уяву сірої ворони привертали калюжки, в яких шмигала риб'яча дрібнота (О. Донченко); Варвара повзала по полю від танка до танка, від окопу до окопу, перев'язувала поранених (Л. Первомайський); Тривала програма польоту дала змогу космонавтам залишати крісло й вільно плавати в кабіні (з газети); Велично пливе по ниві комбайн (А. Головко); М'яч блискавично перелітає з кінця в кінець майданчика (В. Собко); В останньому промінні сонця грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед очима (М. Коцюбинський); А в річечці, глянь, рибка виграє (О. Донченко); В тіні їх (дубів) гущавини гралися мільйони дрібнюсіньких комариків (І. Франко); Хмари котилися одна за одною (Г. Хоткевич); За крок, перед очима, тьмяним оливом перекочувалась вода (В. Козаченко); З півночі суне страшна.. хмара (Ю. Збанацький); З долини, од річки, як гурт сірих волів, сунувся туман (А. Головко).

РУ́ХАТИСЯ (про тіло та його частини — перебувати в русі), ВОРУШИ́ТИСЯ, ПОРУ́ШУВАТИСЯ, РУША́ТИСЯ розм.; МІ́РЯТИ, ПЛУ́ТАТИСЯ розм. (про ноги, язик). — Док.: рушитися, поворуши́тися, поворухну́тися, пору́шитися. Звідти він.. бачить, як по шибці, мов у поганому сні, рухається чиясь шапка і рука (М. Стельмах); Здавалося, що в його роті ледве ворушився опухлий, набряклий язик (О. Донченко); Уста його раз у раз порушувалися (І. Франко); Руки її швидко рушалися, працюючи голкою (І. Франко); Інспектор усе міряв та міряв клас довгими ногами (Дніпрова Чайка); Язик його починав плутатись, голова крутилась (І. Микитенко).