1. Словник синонімів української мови

порівняний

ВІДНО́СНИЙ (який установлюється, визначається в порівнянні, у зіставленні з чим-небудь іншим), ПОРІ́ВНЯНИЙ, РЕЛЯТИ́ВНИЙ. Відносна істина; Відносні числа; Порівняна економічна відсталість суспільства; Релятивна єдність колективу.

ВІДНО́СНИЙ (не цілковитий, не повний, не дуже великий у порівнянні з іншим), ПОРІ́ВНЯНИЙ. У приморців на лівому фланзі запанувала відносна тиша (В. Кучер); Відзначаються (поліаміди) поганою розчинністю й порівняною тугоплавкістю (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порівняний — порі́вняний 1 дієприкметник розглянутий порі́вняний 2 дієприкметник згладжений Орфографічний словник української мови
  2. порівняний — ПОРІВНЯНИЙ – ПОРІВНЯННИЙ – ПОРІВНЯЛЬНИЙ Порівняний. Дієприкм. від порівняти; у знач. прикм. – відносний: порівняний у правах, порівняна тугоплавкість. Порівнянний. Якого можна порівняти з іншими; спільномірний: порівнянні величини, порівнянні поняття. Літературне слововживання
  3. порівняний — див. рівний Словник синонімів Вусика
  4. порівняний — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до порівняти I. 2》 у знач. прикм.Який визначається в порівнянні, у зіставленні з чим-небудь іншим; відносний. || Не цілковитий, не повний, не дуже великий порівняно з іншими. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до порівняти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. порівняний — ПОРІ́ВНЯНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. до порівня́ти¹. Козаки не порівняні в виборних правах з хрестянами [селянами], а прилучені до разночинців [різночинців] (Панас Мирний). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  6. порівняний — ПОРІ́ВНЯНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до порівня́ти¹. Козаки не порівняні в виборних правах з хрестянами [селянами], а прилучені до разночинців [різночинців] (Мирний, III, 1954, 259). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах