порідня

РІД (ряд поколінь, що походять від одного предка), РОДИ́НА, ДИНА́СТІЯ, ПОРО́ДА розм., ПОРІ́ДДЯ розм., ПОРІ́ДНЯ розм., КО́ДЛО зневажл., ФАМІ́ЛІЯ заст., ГНІЗДО́ заст., ПЛІД заст., ПЛЕ́М'Я заст. Розкоренився й рід Саєнків — жіноче кодло панів Польських (Панас Мирний); Він з родини розкольників (Григорій Тютюнник); Якщо вірити, то прадід прадіда, перший з династії Якимовичів, був теж дяком (О. Довженко); — Дуже я хотів би породичатися з вами.. — Породичатись, Гнате, не штука. Але ж, як говорять: не шукай вроду, а шукай породу (М. Стельмах); Характером Іван увесь у батька вдався. Хоч нехай каміння летить у вічі, а він стоїть на своєму. Глущуківське поріддя (С. Чорнобривець); З нашої порідні не було такого (Словник Б. Грінченка); — Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому і всій фамілії (О. Довженко); Цар Гарівчандра.. Недавно з Сайвією одружився, Красавицею з княжого гнізда (І. Франко); Всі сусідні корольки.. Пішли в поход з своїм народом, З начинням, потрухом і плодом (І. Котляревський); (Вересай:) Хто ж ви будете, люди добрі? З якого села, роду-племені? (Ю. Мокрієв).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порідня — порі́дня іменник жіночого роду поріддя рідко Орфографічний словник української мови
  2. порідня — -і, ж., заст. Рід, поріддя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порідня — ПОРІ́ДНЯ, і, ж., заст. Рід, поріддя. З нашої порідні не було такого (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. порідня — ПОРІ́ДНЯ, і, ж., заст. Рід, поріддя. З нашої порідні не було такого (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. порідня — Порідня, -ні ж. = поріддя. З нашої порідні не було такого. Черк. у. Словник української мови Грінченка